стрижень

БИСТРИНА́ (швидка течія, а також місце на річці, де найшвидше тече вода), БИСТРІ́НЬ, БИСТРЯ́ розм.; СТРОМОВИ́НА рідше (перев. про течію — швидка й бурхлива); СТРИ́ЖЕНЬ (перев. про таке місце на річці). Човен, прип'ятий ланцюгом до шелюжиння, трохи водило по завороті, притискало бортом до берега і знову тягло на бистрину (Григір Тютюнник); Денис Блаженко, стоячи в воді по коліна, з силою відштовхнув плота на бистрінь: — Пливи до Чорного моря! (О. Гончар); Вже вона (Наталя) й далеченько. Червона хустка пішла бистрею; довга коса розпустилась по воді (Марко Вовчок); Сів він у Києві на козацький байдак і поплив через пороги, здригаючись із жаху перед грізними стромовинами Дніпра-Славути (З. Тулуб); На превелику силу вдалося врешті вибитися зі стрижня та наблизитись до берега (М. Коцюбинський).

СТРИ́ЖЕНЬ (предмет видовженої форми, який є осьовою або опорною частиною чого-небудь; взагалі предмет такої форми), СТЕ́РЖЕНЬ рідше, ШПЕНЬ, ШПЕ́НИК, ШПЕНЬО́К (невеликий); ШПИ́ЛЬКА (цвях або болт без головки); СЕРДЕ́ЧНИК (стрижень, який є внутрішньою частиною чого-небудь або на який намотується, насаджується щось); ШТОК, ШТИР, ШТИФТ (металевий циліндричний стрижень); ШВОРІНЬ (ШКВО́РІНЬ рідше) (металевий або дерев'яний стрижень, що є віссю у возі); ПРУТ (тонкий, довгий металевий стрижень); ШПИЛЬ (загострений стрижень на будівлі). Обидва крюки зварювалися не поверхнево, а серцевиною, зчіпалися молекули з молекулами в самій глибині залізного стрижня (І. Сенченко); Бичок упевнено підійшов до рукомийника і став тикати тупим носом у стержень, підхоплюючи губами струмок холодної води (С. Журахович); Сердечник індукційної печі.

СТРИ́ЖЕНЬ (основна, внутрішня частина олівця), СТЕ́РЖЕНЬ рідше, ОСЕ́РДЯ. Військовий.. мовчки взяв гранчастий олівець з червоним осердям (О. Гончар).

ЯДРО́ (головна складова частина чогось — перев. організації, колективу тощо), КІСТЯ́К, ОСЕРЕ́ДОК, ОСНО́ВА, СЕРЦЕВИ́НА, СТРИ́ЖЕНЬ. Основним ядром хору, його організаторами й ентузіастами були якраз друзі (П. Колесник); — Щоб кістяк нашої нації виплодив силу й зав'язь самостійництва, треба наше селянство пропустити крізь фільтр національної свідомості (М. Стельмах); Хто тільки не бував у них!.. Але основний осередок складали з десяток найближчих знайомих Дорошенкових (А. Головко); Основу військ Директорії.. складали селянські маси (Ю. Смолич); Держава — це серцевина всієї політичної організації суспільства (з журналу).