стяжка

СМУ́ГА (видовжена, обмежена частина якоїсь поверхні, простору, яка виділяється своїм виглядом, кольором і т. ін., довга риска, лінія), ПА́СМУГА, ПЕРЕ́СМУГА рідше, ПА́СМО, СМУ́ЖКА, СТЯ́ЖКА, СТЬО́ЖКА, ПОПРУ́ГА, ПО́ЯС, ПОЯСО́К, СТЯГА́ розм., ПАС розм., ПАСОК розм., БИ́НДА діал.; ЛІ́НІЯ (смуга, що визначає межу чого-небудь); БАСАМА́Н розм. (темна смуга на тілі від удару і взагалі смуга); ПРУГ розм. (крива смуга, лінія, дуга на чому-небудь); ПРОЖИ́ЛКА, ПРО́ЖИ́ЛОК (вузька смужка в камені, металі і т. ін., що виділяється кольором). Тигр був надзвичайно великий,.. з жовтогарячою шкурою в чорних оксамитових смугах (З. Тулуб); Через щоку лягла широка закривавлена смуга (А. Шиян); — Моряк? — радісно захлинувся Берестовський, в темряві розгледівши пасмуги тільняшки на грудях бійця (Л. Первомайський); Блищать росою довгі пасма нив (Д. Павличко); Густа пшениця, високе жито, зелений овес, ріпак, ячмінь мережать смужками усю далину (І. Нечуй-Левицький); Вечоріє, сонце, сідаючи за хмари, кинуло червону стяжку крізь мутну шибку (Панас Мирний); По боках доріжок смужки шовкової трави, за нею — стьожки квітів (П. Панч); Очі страшно блищать, а на лобі синіє попруга неначе од батога (І. Нечуй-Левицький); У лузі трав шовкові пояси (П. Дорошко); Блискучою стягою Старий Дніпро серед степів прославсь (Б. Грінченко); Берегова лінія; Все тіло в неї в синіх басаманах (І. Франко); На шиї червонів пруг від волосяного татарського аркана, на якому приведено парубка до штабу (І. Ле); Складалися вони (скелі) з сірого каменя з білими прожилками (М. Трублаїні).

СМУ́ГА (довгастий шматок тканини, паперу, металу і т. ін.), СМУ́ЖКА, СТЬО́ЖКА, СТЯ́ЖКА, ШТА́БА, СКАБА́ діал. (металу); ПІДРІ́З перев. мн. (залізна смуга на нижній частині полозів саней). На його (намету) білих ребрах червоніли смуги з дорогого сукна (І. Нечуй-Левицький); Петро Петрович.. вставляв у рамки смужки штучної вощини (Ю. Яновський); Всю ніч солдати перев'язували поранених товаришів, рвучи на стьожки свої сорочки (П. Кочура); Він заложився з одним товаришем, що сплете солом'яну стяжку до ваших штахет, не урвавши її (О. Кобилянська).

СТРІ́ЧКА (спеціально виготовлена вузька смужка якої-небудь тканини, що вживається як прикраса), СТЬО́ЖКА, СТЯ́ЖКА, ТА́СЬМА, СКИНДЯ́ЧКА розм., ЛЕ́НТА розм. рідше, БИ́НДА діал.; КІСНИ́К, УПЛІ́ТКА заст. (стрічка для вплітання в коси). Маруся виходить у квітках, стрічках, з вишиваними рушниками у руках (І. Нечуй-Левицький); Червона стьожка палає в її косах, як рубін (І. Багмут); У дівчат біліють банти, ще й по ленті у косі (П. Тичина); Ой поїхав мій миленький за Тернопіль далі, Купить мені синю бинду, червоні коралі (коломийка); Сама (мати) чесала їй голову і вплітала в коси нові кісники (М. Коцюбинський); — То би ті (тобі) в уплітках було файно (Г. Хоткевич).