1. Словник синонімів української мови

суцільний

ЗАГА́ЛЬНИЙ (який поширюється на всіх, на все, охоплює всіх або багатьох), ПОГОЛО́ВНИЙ підсил., СУЦІ́ЛЬНИЙ підсил., ТОТА́ЛЬНИЙ підсил., ПОВСЕЛЮ́ДНИЙ підсил. розм., ОГУ́ЛЬНИЙ рідко; ФРОНТА́ЛЬНИЙ (який охоплює осіб чи предмети певної категорії); ВАЛОВИ́Й (про урожай, продукцію). У дев'ятсот чотирнадцятому році його покликано на війну в перший же день загальної мобілізації (Ірина Вільде); В Петербурзі йшли поголовні арешти (М. Олійник); Болгарія — країна суцільної грамотності (з журналу); Тварин дослідної групи піддавали тотальному одноразовому опромінюванню рентгенівськими променями (з журналу); Тут бачив хлопець, як інша весела дівчина і прудкая,.. щиро співала й підтанцьовувала, танцювала й підспівувала з відрами на плечах на огульну втіху людську і на потіху (Марко Вовчок); Фронтальна перепідготовка кадрів; Валовий збір зерна.

СУЦІ́ЛЬНИЙ (який являє собою щось одне ціле або зроблений з одного цілого); ЦІ́ЛІСНИЙ, ЦІ́ЛЬНИЙ (який складається або зроблений з однієї речовини, з одного шматка чого-небудь); МОНОЛІ́ТНИЙ (про кам'яні і т. п. маси); ГЛУХИ́Й (про стіну, паркан і т. ін. — без отворів). Гора — суцільний камінь, суцільна скеля, лиш де-не-де вкрита землею (М. Коцюбинський); Стали зникати меблі, виготовлені з цілісної деревини. Пішли в хід деревостружкові плити (з газети); Він вказував на колони монолітного мармуру, що підіймалися обабіч (О. Гончар); Монолітний бетон; Незабаром вони опинилися біля зборні, ..перелізли через пліт і, тремтячи, стали під глухою стіною холодної (М. Стельмах).

СУЦІ́ЛЬНИЙ (який тягнеться у просторі або часі, не перериваючись), БЕЗПЕРЕ́РВНИЙ, НЕПЕРЕ́РВНИЙ. Навколо суцільний мур ялин (О. Донченко); Будинки височіли суцільним громаддям (О. Іваненко); Без угаву, зливаючись у суцільний гул, гриміли розриви снарядів та мін, захлинаючись, били кулемети (А. Головко); Безперервний гул, тріскотнява і хмари диму стояли над висотою (О. Гончар).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. суцільний — (який являє собою одне ціле) цілісний, (з однієї речовини) цільний, (з єдиної брили) монолітний, (який постійно тягнеться) безперервний. Словник синонімів Полюги
  2. суцільний — суці́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. суцільний — Одноцілий, цілковитий, цілий, нерозділений, монолітний, (кряж) безперервний, (наклеп) абсолютний, п! СУКУПНИЙ Словник синонімів Караванського
  4. суцільний — [суц’іл'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  5. суцільний — СУЦІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який являє собою одне ціле або зроблений з чого-небудь одного, цілого. Гора – суцільний камінь, суцільна скеля, лиш де-не-де вкрита землею (М. Словник української мови у 20 томах
  6. суцільний — -а, -е. 1》 Який являє собою щось одне ціле або зроблений з чого-небудь одного, цілого. 2》 Який тягнеться не перериваючись, не перемежовуючись чимсь іншим; який повністю займає весь простір, все місце. || Який звучить не перериваючись, якого чути весь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. суцільний — Суці́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. суцільний — СУЦІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який являє собою щось одне ціле або зроблений з чого-небудь одного, цілого. Гора — суцільний камінь, суцільна скеля, лиш де-не-де вкрита землею (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  9. суцільний — Суцільний, -а, -е 1) Цѣльный. Драг. 5. Суцільною корою позростались. К. Іов. 93. 2) Сплошной. 3) Совмѣстный, нераздѣльный. Ой лучче нам, подружечко, суцільного пятака мати. Мил. 117. Словник української мови Грінченка