суцільний

(який являє собою одне ціле) цілісний, (з однієї речовини) цільний, (з єдиної брили) монолітний, (який постійно тягнеться) безперервний.

Джерело: Словник синонімів Полюги на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. суцільний — суці́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. суцільний — Одноцілий, цілковитий, цілий, нерозділений, монолітний, (кряж) безперервний, (наклеп) абсолютний, п! СУКУПНИЙ Словник синонімів Караванського
  3. суцільний — [суц’іл'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. суцільний — СУЦІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який являє собою одне ціле або зроблений з чого-небудь одного, цілого. Гора – суцільний камінь, суцільна скеля, лиш де-не-де вкрита землею (М. Словник української мови у 20 томах
  5. суцільний — -а, -е. 1》 Який являє собою щось одне ціле або зроблений з чого-небудь одного, цілого. 2》 Який тягнеться не перериваючись, не перемежовуючись чимсь іншим; який повністю займає весь простір, все місце. || Який звучить не перериваючись, якого чути весь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. суцільний — ЗАГА́ЛЬНИЙ (який поширюється на всіх, на все, охоплює всіх або багатьох), ПОГОЛО́ВНИЙ підсил., СУЦІ́ЛЬНИЙ підсил., ТОТА́ЛЬНИЙ підсил., ПОВСЕЛЮ́ДНИЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  7. суцільний — Суці́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. суцільний — СУЦІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який являє собою щось одне ціле або зроблений з чого-небудь одного, цілого. Гора — суцільний камінь, суцільна скеля, лиш де-не-де вкрита землею (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  9. суцільний — Суцільний, -а, -е 1) Цѣльный. Драг. 5. Суцільною корою позростались. К. Іов. 93. 2) Сплошной. 3) Совмѣстный, нераздѣльный. Ой лучче нам, подружечко, суцільного пятака мати. Мил. 117. Словник української мови Грінченка