1. Словник синонімів української мови

суш

ПОСУ́ХА (брак дощу влітку; суха, жарка погода), ЗАСУ́ХА, СУХО́ТА розм., СУ́ША (СУШ) розм., БЕЗДОЩІВ'Я розм. Спека та посуха того літа Мертвили поле і серця в'ялили (М. Рильський); Дощу нема, сонечко припіка, по дорозі аж пил від засухи... (Г. Квітка-Основ'яненко); Яка не довга сухота у літі, а раз таки їй дощ учинить край! (В. Королович); Стояла літня суша. Болото й мочарі таки добре висохли (І. Нечуй-Левицький); Щось назрівало — це відчували всі, як в бездощів'я по ломоті в кістках відчувають прихід грози (В. Земляк).

СУХОСТІ́Й (засохлі дерева, кущі і т. ін., що стоять на корені), СУШНЯ́К, СУШНИ́К, СУШ розм. Калюжний з Костею, провалюючись у заметах, пішли шукати сухостою (Григорій Тютюнник); Ходить не находиться тут дідусь Тарас.. То сушняк він спалює (М. Познанська); Підійди ближче — там суш, колючі зарості маслин та гледичій (О. Гончар).

СУШНЯ́К збірн. (сухі гілки, сучки, сухий хмиз), СУШНИ́К, ПО́СУШ, СУШ розм., СУХАРИ́НА діал., ЛІМ діал., ЛОМ діал. Сидір Антонович.. подався до гаю, щоб допомогти Саньці збирати сушняк (А. Шиян); — Усяк знає, яка мені користь з того лісу: сушнику на зиму назбираю, сіна корові припасу (Леся Українка); Як крадеться черкес по тій тропі, то під ногами в його суш і трісне (Словник Б. Грінченка); От обдертий дідусь-старовина Шкандибає, аж гнесь до землі, Гне додолу його сухарина (І. Франко); Ой піду я в ліс по дрова, Назбираю лому (пісня). — Пор. 1. хмиз.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. суш — суш 1 іменник жіночого роду суша; сушняк; сушені фрукти; сухий віск суш 2 іменник жіночого роду щільник без меду Орфографічний словник української мови
  2. суш — див. ПОСУХА Словник синонімів Караванського
  3. суш — див. залишок; посуха; сум; хмиз Словник синонімів Вусика
  4. суш — СУШ, і, ж. 1. розм. Те саме, що су́ша². Балабуха випав з брички й простягся на руїнах власного господарства. Од суші все порозсихалось (І. Нечуй-Левицький); – Діти навесні деревцями шлях обсадили на Рибальче, так треба полити, бо така суш... (О. Словник української мови у 20 томах
  5. суш — I -і, ж. 1》 розм. Те саме, що суша II. 2》 збірн., розм. Сухі дерева, гілки; сушняк. 3》 Те саме, що сушня 2). 4》 Сухий віск, щільник без меду. II -у, ч., зах. Сухий вітер. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. суш — СУШ, і, ж. 1. розм. Те саме, що су́ша². — Діти навесні деревцями шлях обсадили на Рибальче, так треба полити, бо така суш… (Гончар, Тронка, 1963, 208); Північ нерідко посилає до нас суш... Словник української мови в 11 томах
  7. суш — Суш, -ші ж. 1) Сухое время года. Така суш, що й жати не можна. Подол. у. 2) Сухія деревья. Це не садок, а сама суш. Подол. г. 3) Сухой валежникъ. Як крадеться черкес по тій тропі, то під ногами в його суш і трісне. О. 1862. II. Кух. 65. Словник української мови Грінченка