1. Словник синонімів української мови

суша

СУ́ША (тверда частина земної поверхні — на відміну від водяного простору), СУХОДІ́Л, ЗЕМЛЯ́. Тим часом до суші Товариші Телемаха дійшли й відв'язали вітрила, Щоглу спустили й на веслах до пристані вже підпливали (переклад Бориса Тена); До Ненаситця добиралися різними шляхами: водою і суходолом (М. Шаповал); Якийсь час пливли вони в тумані, поміж берегами, одірвані од землі й безпомічні (М. Коцюбинський).

ПОСУ́ХА (брак дощу влітку; суха, жарка погода), ЗАСУ́ХА, СУХО́ТА розм., СУ́ША (СУШ) розм., БЕЗДОЩІВ'Я розм. Спека та посуха того літа Мертвили поле і серця в'ялили (М. Рильський); Дощу нема, сонечко припіка, по дорозі аж пил від засухи... (Г. Квітка-Основ'яненко); Яка не довга сухота у літі, а раз таки їй дощ учинить край! (В. Королович); Стояла літня суша. Болото й мочарі таки добре висохли (І. Нечуй-Левицький); Щось назрівало — це відчували всі, як в бездощів'я по ломоті в кістках відчувають прихід грози (В. Земляк).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. суша — су́ша 1 іменник жіночого роду земля су́ша 2 іменник жіночого роду засуха розм. Орфографічний словник української мови
  2. суша — див. ПОСУХА Словник синонімів Караванського
  3. суша — див. Земля; посуха Словник синонімів Вусика
  4. суша — I -і, ж. Земля (на відміну від водяного простору, моря); материк. || Сухе місце. II -і, ж., розм. Суха, засушлива пора; суха, жарка, без дощів погода; засуха. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. суша — (земля) суходіл Словник чужослів Павло Штепа
  6. суша — СУ́ША¹, і, ж. Земля (на відміну від водяного простору, моря); материк. Глибоко в сушу врізалась затока Мейлахті (з наук.-попул. літ.); Більша частина поверхні земної кулі зайнята океанами, а менша – являє собою сушу (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  7. суша — Су́ша, -ші, -ші, -шею; су́ші, суш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. суша — СУ́ША¹, і, ж. Земля (на відміну від водяного простору, моря); материк. Глибоко в сушу врізалась затока Мейлахті (В ім’я Вітч., 1954, 68); Більша частина поверхні земної кулі зайнята океанами, а менша — являє собою сушу (Фіз. геогр.. Словник української мови в 11 томах
  9. суша — Суша, -ші ж. 1) Суша. Ти, річенько, ти, бистрая, викинь кости на сушу. Чуб. V. 169. 2) Сухое мѣсто. І рогоза росте в безвідній суші. К. Іов. 18. Словник української мови Грінченка