сходка

II. СХО́ДИ мн. (споруда, пристосування з горизонтальних виступів або щаблів, на які ступають, піднімаючись куди-небудь угору або спускаючись звідкись униз), СХО́ДКИ діал.; СХІ́ДЦІ (сходи взагалі або підніжка для входу в вагон і т. ін.). О-пів на восьму хлопці спустилися сходами на другий поверх і зайшли в шумну кімнату (А. Головко); Від хати рівно до води Стояли сходки каміннії (С. Руданський); Я виходив східцями на третій поверх готелю (Ю. Яновський). — Пор. II. схі́дець.

СХО́ДКА (у давні часи — збори громади, городян; у дореволюційній Росії — збори робітників, студентів), СХОД, СХІД розм. Під'їхавши до волості, він зобачив, що коло неї зібралась сходка (М. Коцюбинський); Це було восени 1917 року.. Сьогодні мав бути великий сход (Я. Качура); — Петре, скидай же сіно да на сход!.. — Га?! — Виходь на сходку! (Г. Косинка); Схід побратимів був назначений на неділю (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сходка — схо́дка іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. сходка — див. багато; ватага Словник синонімів Вусика
  3. сходка — Сходини, збірка, збір, збори Словник чужослів Павло Штепа
  4. сходка — СХО́ДКА, рідко СХІ́ДКА, и, ж. 1. У давній Русі – збори городян, що розглядали й вирішували суспільні та державні справи. Траплялося, що одночасно збирались вічові сходки і в Торговій, і в Софійській частинах і ухвалювали протилежні рішення (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  5. сходка — (-и) ж.; крим. Зібрання злодіїв. <...> з'являтись інкогніто на бандитські сходки <...> (Є. Пашковський, Щоденний жезл); Після прослуховування цих записів складається враження, ніби став свідком "сходки" на "малині" (УМ, 21.04.2001). БСРЖ, 577; СЖЗ, 98; ЯБМ, 2, 401. Словник жарґонної лексики української мови
  6. сходка — рідко східка, -и, ж. 1》 У давній Русі – збори городян, що розглядали й вирішували суспільні та державні справи. 2》 В Україні та Білорусії – збори членів поземельної сільської громади. || збірн. Присутні на таких зборах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. сходка — СХО́ДКА, рідко СХІ́ДКА, и, ж. 1. У давній Русі — збори городян, що розглядали й вирішували суспільні та державні справи. Траплялося, що одночасно збирались вічові сходки і в Торговій, і в Софійській частинах і ухвалювали протилежні рішення (Іст. Словник української мови в 11 томах