1. Словник української мови у 20 томах

сходка

СХО́ДКА, рідко СХІ́ДКА, и, ж.

1. У давній Русі – збори городян, що розглядали й вирішували суспільні та державні справи.

Траплялося, що одночасно збирались вічові сходки і в Торговій, і в Софійській частинах і ухвалювали протилежні рішення (з навч. літ.).

2. На Україні та в Білорусії – збори членів поземельної сільської громади.

Десяцькі ходили по дворах, зганяли на сходку [людей] (Ю. Яновський);

Після Великодня старшина скликав громаду на східку (І. Нечуй-Левицький);

// збірн. Присутні на таких зборах.

Згадав [Аркадій Петрович] одразу, як гула радісно сходка, коли він пояснив їй права народу на землю (М. Коцюбинський).

3. У царській Росії – збори робітників, студентів і т. ін.

До революції [Іванов] – організатор потаємних сходок на березі Дніпра, а від дня революції – .. керівник арсенальських більшовиків (Ю. Смолич);

Пригадав [Килигей], як збирались вони, робітники порту, на таємні сходки (О. Гончар).

4. Зустріч, зібрання певної групи людей в якому-небудь місці для розваги, відпочинку, обміркування чогось.

Василь Ковтюх зібрав сходку. – Товариші! – каже. – Чи довго ми будемо терпіти отих волоцюг? Годі! Натерпілися! (О. Ковінька).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сходка — схо́дка іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. сходка — див. багато; ватага Словник синонімів Вусика
  3. сходка — Сходини, збірка, збір, збори Словник чужослів Павло Штепа
  4. сходка — (-и) ж.; крим. Зібрання злодіїв. <...> з'являтись інкогніто на бандитські сходки <...> (Є. Пашковський, Щоденний жезл); Після прослуховування цих записів складається враження, ніби став свідком "сходки" на "малині" (УМ, 21.04.2001). БСРЖ, 577; СЖЗ, 98; ЯБМ, 2, 401. Словник жарґонної лексики української мови
  5. сходка — рідко східка, -и, ж. 1》 У давній Русі – збори городян, що розглядали й вирішували суспільні та державні справи. 2》 В Україні та Білорусії – збори членів поземельної сільської громади. || збірн. Присутні на таких зборах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. сходка — II. СХО́ДИ мн. (споруда, пристосування з горизонтальних виступів або щаблів, на які ступають, піднімаючись куди-небудь угору або спускаючись звідкись униз), СХО́ДКИ діал.; СХІ́ДЦІ (сходи взагалі або підніжка для входу в вагон і т. ін.). Словник синонімів української мови
  7. сходка — СХО́ДКА, рідко СХІ́ДКА, и, ж. 1. У давній Русі — збори городян, що розглядали й вирішували суспільні та державні справи. Траплялося, що одночасно збирались вічові сходки і в Торговій, і в Софійській частинах і ухвалювали протилежні рішення (Іст. Словник української мови в 11 томах