сходка
СХО́ДКА, рідко СХІ́ДКА, и, ж.
1. У давній Русі — збори городян, що розглядали й вирішували суспільні та державні справи.
Траплялося, що одночасно збирались вічові сходки і в Торговій, і в Софійській частинах і ухвалювали протилежні рішення (Іст. СРСР, І, 1957, 67).
2. На Україні та в Білорусії — збори членів поземельної сільської громади.
Десяцькі ходили по дворах, зганяли на сходку [людей] (Ю. Янов., І, 1958, 53);
Після великодня старшина скликав громаду на східку (Н.-Лев., VI, 1966, 401);
// збірн. Присутні на таких зборах.
Згадав [Аркадій Петрович] одразу, як гула радісно сходка, коли він пояснив їй права народу на землю (Коцюб., II, 1955, 383).
3. У дореволюційній Росії — революційні збори робітників, студентів і т. ін.
До революції [Іванов] — організатор потаємних сходок на березі Дніпра, а від дня революції — ..керівник арсенальських більшовиків (Смолич, Мир.., 1958, 51);
Пригадав [Килигей], як збирались вони, робітники порту, на таємні сходки (Гончар, II, 1959, 45);
Яскравим виявом впливу березневих подій 1871 р. у Франції на весь розвиток революційно-визвольного руху в Росії, зокрема на Україні, була, наприклад, робітнича сходка в Одесі на честь 7-ої річниці Паризької Комуни (Наука.., 3, 1971, 22).
4. Зустріч, зібрання певної групи людей в якому-небудь місці для розваги, відпочинку, обміркування чогось.
Василь Ковтюх зібрав сходку. — Товариші! —каже. — Чи довго ми будемо терпіти отих волоцюг? Годі! Натерпілися! (Ковінька, Кутя.., 1960, 66).
Значення в інших словниках
- сходка — схо́дка іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- сходка — див. багато; ватага Словник синонімів Вусика
- сходка — Сходини, збірка, збір, збори Словник чужослів Павло Штепа
- сходка — СХО́ДКА, рідко СХІ́ДКА, и, ж. 1. У давній Русі – збори городян, що розглядали й вирішували суспільні та державні справи. Траплялося, що одночасно збирались вічові сходки і в Торговій, і в Софійській частинах і ухвалювали протилежні рішення (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- сходка — (-и) ж.; крим. Зібрання злодіїв. <...> з'являтись інкогніто на бандитські сходки <...> (Є. Пашковський, Щоденний жезл); Після прослуховування цих записів складається враження, ніби став свідком "сходки" на "малині" (УМ, 21.04.2001). БСРЖ, 577; СЖЗ, 98; ЯБМ, 2, 401. Словник жарґонної лексики української мови
- сходка — рідко східка, -и, ж. 1》 У давній Русі – збори городян, що розглядали й вирішували суспільні та державні справи. 2》 В Україні та Білорусії – збори членів поземельної сільської громади. || збірн. Присутні на таких зборах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сходка — II. СХО́ДИ мн. (споруда, пристосування з горизонтальних виступів або щаблів, на які ступають, піднімаючись куди-небудь угору або спускаючись звідкись униз), СХО́ДКИ діал.; СХІ́ДЦІ (сходи взагалі або підніжка для входу в вагон і т. ін.). Словник синонімів української мови