сходитися

СХО́ДИТИСЯ і рідко ЗІХО́ДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., ЗІЙТИ́СЯ, зійду́ся, зі́йдешся, док.

1. Приходити з різних місць в одне; збиратися.

До Січі сходились бурлаки з усього світу (П. Куліш);

Довбиш б'є в дошку. Відусіль сходяться козаки, чоловіки, жінки, діти (С. Васильченко);

Це було кафе “вищого” світу. Сюди щовечора сходились заможні (Олесь Досвітній);

Різні люди .. сходилися до воза з усіх боків (Ю. Смолич);

До сходу сонця, рано-рано! У Вифлеємі на майдані Зійшовся люд (Т. Шевченко);

На збори до сільської школи зійшлися колгоспники (В. Кучер);

// Пливучи, приходити в одне місце.

Човни зіходилися посеред Дніпра (Іван Ле);

// у що, чим. Наближаючись одне до одного, розташовуватися яким-небудь способом.

Люди сходилися в купи, гомоніли і знову розходилися (Панас Мирний);

Юрбами всюди зіходились люди. Всяк його слухати йшов (Леся Українка);

Рибалки зійшлися у кучу і почали тягти невід (Панас Мирний);

Перетинали [бійці] поле в різних напрямках, .. зійшовшись в гурт по кілька чоловік (О. Гончар);

// Приходити куди-небудь, щоб зустрітися, разом провести час.

Після того що день, то й сходилися журитися [Пістряк і Забрьоха] (Г. Квітка-Основ'яненко);

– Звичайно ми сходились вранці, брали човен і плили в море (М. Коцюбинський);

– Ми часто сходимося з ним і згадуємо полк (О. Гончар);

З того часу стали вже вони щовечора зіходитись (Марко Вовчок).

2. Ідучи один одному назустріч, скорочувати відстань; зближатися, зступатися.

Цокотали ще дві молодиці; розходились і знов сходились та все махали руками (Марко Вовчок);

Дивляться [Іван та Микола] в небо, не помічаючи один одного. Сходяться. Плечима стикнулись (І. Микитенко);

Ступили обидва [цапки] на кладку, зійшлись посередині та й ну один одного лобами й рогами бити! (М. Коцюбинський);

// Збиратися, зустрічатися де-небудь для бою, поєдинку, змагання і т. ін.

Може, звіку не сходились на сих полях такії два рубаки, одної сили, .. одного завзяття (П. Куліш);

Вони сходилися тихо і мирно, так, ніби йшли обійматися, а не боротися (Григорій Тютюнник);

Лицарство йде, земля гуде, Зійшлись ворожі лави... (Леся Українка);

Нікому в цих боях не було пощади. Здавалось, зійшлася сила на силу, і доки не вирубають один одного впень, ця січа не скінчиться (О. Гончар).

3. Наближаючись одне до одного, стикатися, зливатися.

Доріжка була така вузька, що зелене гілля вгорі сходилось докупи й закривало небо (І. Нечуй-Левицький);

Попід лісом клубками котився, сходився й розходився білий туман (Б. Грінченко);

Крутив [Юріштан чоловіка] доти, доки лікті не зіходилися докупи (Г. Хоткевич);

Тверді хвилі вдарили скорчене тіло і вмить зійшлися над головою (Ю. Смолич);

Почувши скрип угорі, вони [воли] трохи підвели довгасті голови, їхні розкішні роги зійшлися, загуділи (М. Стельмах);

// Межуючи з чим-небудь, з'єднуватися.

В кінці села, в самій глибині яру, де садки сходяться з лісом, стоїть хата Прокопа (І. Нечуй-Левицький);

Недалеко від Стависька, де сходяться межі сіл Новобугівка і Любарці, зупинився Тимофій (М. Стельмах);

// Змикатися, стулятися.

Губи [Марка] зійшлись у болісній складці (І. Цюпа);

// у що. Стягуватися зморшками, складками; утворювати зморшки, складки.

Чоло в зморшки зійшлося.

4. Зосереджуватися в одному місці.

Численні телефонні дроти, – тягнучись одні десь зі степу, інші знизу, із Сивашів, – сходяться жмутком біля освітленого віконця, зникають у ньому (О. Гончар);

Зривалися [пальці], руки розгорталися на всю клавіатуру, швидко сходилися (Г. Епік);

* Образно. Діти горіли, мов свічі. В їхніх хворобою потьмарених очах зійшлися страждання, голод і тіні (М. Стельмах);

// Пролягаючи в різних місцях на досить великому просторі, з'єднуватися в одному місці, пункті (про дороги, річки і т. ін.).

Дніпро протікає двома рукавами .. Коло самої Шевченкової могили обидва рукави сходяться докупи (І. Нечуй-Левицький);

Особливо напружений рух був на грейдерах, що сходилися до залізничної станції (Іван Ле і О. Левада);

Ой три шляхи широкії Докупи зійшлися (Т. Шевченко);

У шлях один зійшлись стежки й дороги (Л. Дмитерко);

// перен. Змішуватися, зливатися.

Ось вони [голоси] наближаються, зіходяться; ось зійшлися докупи, злилися в одну пісню... (Панас Мирний).

5. Досягати взаєморозуміння, вступати в близькі, дружні стосунки з ким-небудь; зближатися.

Вона легко сходилась з людьми, товаришувала чесно і щиро (Н. Рибак);

Потроху сходився [Захар] з людьми, ширшав його світ (Іван Ле);

– А мені ця компанія зовсім не пристала до душі. Немає тут з ким зійтись, з ким приятелювати.., – сказала Ватя (І. Нечуй-Левицький);

// розм. Вступати в інтимні, любовні зв'язки.

– Одружився я не з великого кохання. Війна, окупація, голоднеча, .. кому тоді були соловейки в голові? Люди сходились і жили разом, бо шукали захисту одне в одного (Ірина Вільде);

– Щось ти, Гнате, вступаєш на поганий шлях... Свою жінку прогнав од себе, зійшовся з другою без шлюбу (М. Коцюбинський).

6. у чому, на чому. Приходити до одностайності в чому-небудь; мати однакові погляди на щось.

[Крайгородський:] В своїх об'єктивних оцінках етнографи всього світу сходяться на думці, що малоросійська пісня по своїй милозвучності .. дорівнює італійській пісні (Д. Бедзик);

– Ретельно обговоривши всі мої недоліки, жінки зійшлись на тому, що взагалі я дійсно красивіша за інших (із журн.);

// Бути подібним, схожим у чому-небудь, виявлятися однаковими; мати однакові погляди на щось.

Як вони не різнились, а все-таки обидві [Галя і Христя] однаково чули, що добре, що лихе, й через те завжди обидві сходились у своїх думках (Панас Мирний);

В одному вороги сходились: усі пили каву (М. Коцюбинський);

Вся ця тяганина почалася через попа, з яким він сьогодні пив чарку, а потім жорстоко посварився, не зійшовшися з ним поглядами на папу римського (О. Гончар);

// Не суперечити, збігатися, відповідати чому-небудь.

Дивувались [селяни] трохи, що слова проповіді і вчинки батюшчині не зовсім сходяться якось (М. Коцюбинський);

[Люцій (до Теофіла):] От бачиш, се випадок нещасливий, – він мовив навмання, не знав, що вигад зійдеться з правдою (Леся Українка).

7. перев. із запереч., не, розм. Бути за розміром достатнім для того, щоб застебнути, стягнути краї і т. ін.

Олександра Петрівна, найстарша дочка, стояла серед кімнати в білих спідницях, в білому корсеті, котрий не сходився на її повному стані (І. Нечуй-Левицький);

– Той, кого я признав за Шеметуна, був круглий, рум'янощокий, у просторому піджаку, що не сходився на животі (Ю. Збанацький);

– Куме, ануте поможіть зав'язати [мішок]. – Набехкав, що й не сходиться? – Так пшениця ж. Як золото... (Григорій Тютюнник).

8. розм. Приходити до згоди, домовлятися про що-небудь; зговорюватися.

Покупці кричать, але незабаром сходяться в ціні, здорово тричі ляскають по долоні (І. Нечуй-Левицький);

– Ви хочете купити нашу хату? – здогадався Васько. – Як у ціні зійдемось, то й купимо (М. Зарудний);

Кинув жених срібного полтиника на тарілку, думав, на тому й зійдуться, але хлопець, насупившись, заправив за сестру такий викуп, що гості ахнули (О. Гончар).

9. розм. Відповідати дійсності, бути правильним, точним (про підрахунки).

– Двісті двадцять два і два в остачі! – урочисто оголошує Ксеня. – Таки сходиться, – дивується Мирон (М. Стельмах);

Вона перерахувала куверти і, виявивши, що все зійшлося точно, полегшено зітхнула (В. Собко).

Бро́ви схо́дяться / зійшли́ся і т. ін. [над перені́ссям (на перені́ссі)] див. брова́;

Земля́ схо́диться з не́бом див. земля́;

Іти́ (схо́дитися) / піти́ (зійти́ся) врукопа́ш (врукопа́шну) див. іти́;

Не́бо схо́диться (сходи́лося) з мо́рем див. не́бо;

(1) Схо́дитися на перебе́нді – збиратись потеревенити, побалакати.

Так марудно сидіти самому, чи панотцеві, чи панові, – і сходились іноді на перебенді (А. Свидницький).

◇ Доро́ги (дорі́жки, стежки́, стежечки́) схо́дяться (схре́щуються) / зійшли́ся (схрести́лися) див. доро́га;

Кише́ня не схо́диться див. кише́ня;

Кінці́ [з кінця́ми] не схо́дяться / не зійшли́ся див. кіне́ць¹;

(2) Не зійшли́ся кінці́ з кінця́ми (д) див. зво́дити;

(3) Не схо́дитися хара́ктерами – не підходити один одному, не бути схожим в чому-небудь, не мати, не виявляти однакових поглядів на щось.

Відчуження... Багато причин викликають його. Буває, не сходяться характерами, виявляються різні точки зору на подружнє життя (з газ.).