сходитися
Пекла б мати і млинці, та не сходяться кінці.
Не вистачає нас на кращий харч. Млинці—легке печиво.
Сходив ноги по коліна, та й ще слаба Василина.
Ходив усюди по ліки і досі нічого не помогло.
Джерело:
Приповідки або українсько-народня філософія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сходитися — схо́дитися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- сходитися — Збиратися (чочо-в-чоло) зближатися, ізступатися, (докупи) зливатися, злучатися, з'єднуватися, (- губи) стулятися, (у зморшки) стягатися, (в одній точці) зосереджуватися, (з ким) спізнаватися, ставати другом кого, (у поглядах) годитися, поділяти... Словник синонімів Караванського
- сходитися — див. іти; ходити Словник синонімів Вусика
- сходитися — [сходиетиес'а] -оджус'а, -диес':а, -диец':а, -д'ац':а; нак. -одз'ц'а, -од'теис'а Орфоепічний словник української мови
- сходитися — СХО́ДИТИСЯ і рідко ЗІХО́ДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., ЗІЙТИ́СЯ, зійду́ся, зі́йдешся, док. 1. Приходити з різних місць в одне; збиратися. До Січі сходились бурлаки з усього світу (П. Куліш); Довбиш б'є в дошку. Словник української мови у 20 томах
- сходитися — і рідко зіходитися, -джуся, -дишся, недок., зійтися, зійдуся, зійдешся, док. 1》 Приходити з різних місць в одне; збиратися. || Пливучи, приходити в одне місце. || у що, чим. Наближаючись одне до одного, розташовуватися яким-небудь способом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сходитися — доро́ги схо́дяться (схре́щуються) / зійшли́ся (схрести́лися) кого, чиї. Хто-небудь зустрічається з кимсь у житті, має спільні інтереси, вступає в певні стосунки. Кобзар Білорусії — Янка Купала читав “Заповіт” нашого Тараса у своєму перекладі. Фразеологічний словник української мови
- сходитися — ДОМО́ВИТИСЯ з ким (у попередніх розмовах, переговорах досягти певної згоди, вирішити щось), УМО́ВИТИСЯ (ВМО́ВИТИСЯ), ЗМО́ВИТИСЯ, ДОМО́ВИТИ кого, що, ДОГОВОРИ́ТИСЯ, ЗГОВОРИ́ТИСЯ, ПОГО́ДИТИСЯ, ЗГО́ДИТИСЯ рідше, ЗЛА́ДИТИСЯ розм., ПОЛАДНА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- сходитися — СХО́ДИТИСЯ і рідко ЗІХО́ДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., ЗІЙТИ́СЯ, зійду́ся, зі́йдешся, док. 1. Приходити з різних місць в одне; збиратися. До Січі сходились бурлаки з усього світу (П. Куліш, Вибр., 1969, 79); Довбиш б’є в дошку. Словник української мови в 11 томах
- сходитися — Сходитися, -джуся, -дишся гл. 1) Сходиться. Ей, миряне, шевці, кравці, крамарі, шапарі, сходіться ради послухати, табаки понюхати. Ном. №6124. 2) Сходиться, соединяться взаимно. Земля сходиться з небом. Чуб. І. 37. Словник української мови Грінченка