1. Фразеологічний словник української мови

сходитися

доро́ги схо́дяться (схре́щуються) / зійшли́ся (схрести́лися) кого, чиї. Хто-небудь зустрічається з кимсь у житті, має спільні інтереси, вступає в певні стосунки. Кобзар Білорусії — Янка Купала читав “Заповіт” нашого Тараса у своєму перекладі. І тут сходились дороги щирих народних поетів (Т. Масенко); — Ми ще стрінемось, пане сотнику! .. Ще зійдуться наші дороги (М. Стельмах); В цім місті вишневім колись Дороги наші схрестились (І. Вирган). дорі́жки схрести́лись. — Аж ось де схрестились наші доріжки. Тільки ти не вмирай. Дай мені помучити тебе… (Григорій Тютюнник).

кише́ня не схо́диться, зі сл. гроше́й. Дуже багато. Грошей — і кишеня не сходиться (Укр.. присл..).

кінці́ (з кінця́ми) не схо́дяться / не зійшли́ся. Важко справлятися з труднощами, нестатками, не вистачає коштів. Мене дуже тягне на Різдво поїхати на Русь, та якось не сходяться кінці (В. Стефаник).

кінці́ з кінця́ми схо́дяться / зійшли́ся. Наявна відповідність між різними частинами чого-небудь, немає розбіжності у чомусь. — Ти ж Василю Тримайводі комору в порядку передав? — Та трохи не зійшлися кінці з кінцями. Нестачу я завтра ж донесу (М. Стельмах).

не схо́дитися хара́ктерами. Не підходити один одному, не бути схожим в чому-небудь, не мати, не виявляти однакових поглядів на щось. Відчуження… Багато причин викликають його. Буває, не сходяться характерами, виявляються різні точки зору на подружнє життя (З газети).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сходитися — схо́дитися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. сходитися — Збиратися (чочо-в-чоло) зближатися, ізступатися, (докупи) зливатися, злучатися, з'єднуватися, (- губи) стулятися, (у зморшки) стягатися, (в одній точці) зосереджуватися, (з ким) спізнаватися, ставати другом кого, (у поглядах) годитися, поділяти... Словник синонімів Караванського
  3. сходитися — див. іти; ходити Словник синонімів Вусика
  4. сходитися — [сходиетиес'а] -оджус'а, -диес':а, -диец':а, -д'ац':а; нак. -одз'ц'а, -од'теис'а Орфоепічний словник української мови
  5. сходитися — СХО́ДИТИСЯ і рідко ЗІХО́ДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., ЗІЙТИ́СЯ, зійду́ся, зі́йдешся, док. 1. Приходити з різних місць в одне; збиратися. До Січі сходились бурлаки з усього світу (П. Куліш); Довбиш б'є в дошку. Словник української мови у 20 томах
  6. сходитися — Пекла б мати і млинці, та не сходяться кінці. Не вистачає нас на кращий харч. Млинці—легке печиво. Сходив ноги по коліна, та й ще слаба Василина. Ходив усюди по ліки і досі нічого не помогло. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. сходитися — і рідко зіходитися, -джуся, -дишся, недок., зійтися, зійдуся, зійдешся, док. 1》 Приходити з різних місць в одне; збиратися. || Пливучи, приходити в одне місце. || у що, чим. Наближаючись одне до одного, розташовуватися яким-небудь способом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. сходитися — ДОМО́ВИТИСЯ з ким (у попередніх розмовах, переговорах досягти певної згоди, вирішити щось), УМО́ВИТИСЯ (ВМО́ВИТИСЯ), ЗМО́ВИТИСЯ, ДОМО́ВИТИ кого, що, ДОГОВОРИ́ТИСЯ, ЗГОВОРИ́ТИСЯ, ПОГО́ДИТИСЯ, ЗГО́ДИТИСЯ рідше, ЗЛА́ДИТИСЯ розм., ПОЛАДНА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  9. сходитися — СХО́ДИТИСЯ і рідко ЗІХО́ДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., ЗІЙТИ́СЯ, зійду́ся, зі́йдешся, док. 1. Приходити з різних місць в одне; збиратися. До Січі сходились бурлаки з усього світу (П. Куліш, Вибр., 1969, 79); Довбиш б’є в дошку. Словник української мови в 11 томах
  10. сходитися — Сходитися, -джуся, -дишся гл. 1) Сходиться. Ей, миряне, шевці, кравці, крамарі, шапарі, сходіться ради послухати, табаки понюхати. Ном. №6124. 2) Сходиться, соединяться взаимно. Земля сходиться з небом. Чуб. І. 37. Словник української мови Грінченка