сількісь

БА́ЙДУ́ЖЕ (у знач. предик. — не має значення, неважливо), БАЙДУ́ЖКИ розм., ОДНА́КОВО, ВСЕ ОДНО́ (УСЕ́ ОДНО́), ДАРМА́ розм., НЕВА́ЖНО розм., СІ́ЛЬКІСЬ (СІ́ЛЬКОСЬ) заст., ЧХА́ТИ підсил. розм., НАЧХА́ТИ підсил. розм., ПЛЮВА́ТИ підсил. розм., НАПЛЮВА́ТИ підсил. розм.; НІЧО́ГО розм. (не заважає, не має значення). Байдуже, хто говорить (М. Коцюбинський); — Не холодно, Блаженко? — питається старший лейтенант. — Байдужки (О. Гончар); — А хіба тобі не однаково, в якій бригаді працювати? — дивується Петро Іванович (М. Ю. Тарновський); Мені все одно, що воно там написано, бо я його незугарна прочитати (І. Нечуй-Левицький); Настрій у мене був піднесений, хоч сани і не чекали мене біля двору. Дарма, якось доберусь (О. Гуреїв); — Та звідки ви взяли? — Гудзій розвів руками. — Неважно (А. Головко); — Хоч, може, і не буду більше членствувати, та сількісь: Веселий Кут у дві тисячі десятин хоч кого заспокоїть навіки (Панас Мирний); — Треба знати, з ким ведешся. Ви думали, чим мені сподобалися? Що професор? Начхати! (П. Загребельний); — Це, знаєте, зовсім не входить в наші плани. Будь інший час — тоді що! Наплювать (Г. Хоткевич); Йому нічого, а Маланці горе велике (М. Коцюбинський).

I. ГАРА́ЗД част. (уживається для вираження згоди), ДО́БРЕ, ЗГО́ДА, ІДЕ́ розм., СІ́ЛЬКІСЬ (СІ́ЛЬКОСЬ) заст., ІНО́СЕ (ІНО́СИ) заст.; СЛА́ВНО розм. (з відтінком схвалення висловленого, запропонованого); ХАЙ (НЕХА́Й) (УЖЕ́) ТАК, ХАЙ розм., НЕХА́Й розм., НЕХ діал. (після роздумів або під тиском обставин, доказів тощо). Христя прохала батька привезти з міста гостинця.. — Гаразд, добре! — сміється гірко Пилип (Панас Мирний); Ну, добре, — сказала Килина, сповнюючись холодною й твердою рішучістю. — Хай так... хай... (Є. Гуцало); (Функе:) Ну, добре, згода! Я згоден на цей шлюб (І. Кочерга); — Федір Іванович, вип'ємо! — крикнув Власов. — Іде! (Панас Мирний); — От, кажу, мене й посадили. — Ну, сількісь, — каже (чоловік), — я тебе навчу, що робить, щоб швидше випустили (О. Стороженко); — Де общеє добро в упадку, Забудь отця, забудь і матку, Лети повинність ісправлять. — Іноси! — Низ сказав (І. Котляревський); — Я ще змалку таку охоту маю до грамоти, що Господи! — От і славно!.. Приходь щовечора до мене, будемо вчитись (М. Коцюбинський); Нехай, коли будете мати охоту послухати, оповім при стрічі (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сількісь — сі́лькісь прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. сількісь — сількось, присл., заст. 1》 у знач. присудк. сл. Байдуже. 2》 у знач. вставн. сл. Нехай, гаразд; так і бути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сількісь — СІ́ЛЬКІСЬ, СІ́ЛЬКОСЬ, присл., заст. 1. у знач. пред. Байдуже. Сількісь і пташкам – відкіля береться їх живність: куди оком не скинь, де не приткнись – всюди її багато (Панас Мирний); – Так он що – все народ такий, Як кажуть, золотий!... Словник української мови у 20 томах
  4. сількісь — СІ́ЛЬКІСЬ, СІ́ЛЬКОСЬ, присл., заст. 1. у знач. присудк. сл. Байдуже. Сількісь і пташкам — відкіля береться їх живність: куди оком не скинь, де не приткнись — всюди її багато (Мирний, IV, 1955, 295); — Так он що — все народ такий, Як кажуть, золотий!... Словник української мови в 11 томах
  5. сількісь — Сількісь, сількось нар. Ладно, все равно, согласенъ. Котл. Ен. VI. 86. Та вже сількось, нехай бють. Г. Арт. (О. 1861. III. 100). Та сількось, каже, мені, однаково тягать той год. Рудч. Ск. І. 183. Словник української мови Грінченка