таловина
ТАЛОВИ́НА́ (ділянка землі, з якої зійшов сніг), ПРОТА́ЛИНА, ПІДТА́ЛИНА, ЛИ́СИНА розм., ТАЛ розм., ВИ́ТАЛИНА розм., ПРОТА́ВКА розм.; ТА́ЛИК (у зоні вічної мерзлоти). Жайворонки поселяються на ланах, на таловинах (О. Копиленко); — І все ж десь тут повинні бути проталини, — засумнівався водій. — Вода виходить звідкись на поверхню (О. Лупій); Вже горби з-під снігу лисинами (М. Рильський); Тільки й побачив (учитель) виталини від вогнищ на снігу (О. Гончар); Уже є протавки на полі (Словник Б. Грінченка); Її (ТЕЦ) головний корпус споруджено на так званому талику — одній з ділянок талих порід у районі вічної мерзлоти (з газети).
ТАЛОВИ́НА́ (тала вода), ТАЛОВИ́ЦЯ розм. З ринви бляшаного сільбудівського даху стікала таловина (І. Кириленко); Почала через яр борсатись, а там не пройдеш: уже натекло вниз повно таловиці (Є. Гуцало).
Значення в інших словниках
- таловина — талови́на́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- таловина — див. проталина Словник синонімів Вусика
- таловина — ТАЛОВИ́НА́, и́ни́, ж. 1. Частина землі, з якої зійшов сніг. На пагорбах і вздовж вибоїв – великі чорні плями таловин. Вони парують прозорою перлистою парою (З. Словник української мови у 20 томах
- таловина — -ини, ж. 1》 Частина землі, з якої зійшов сніг. 2》 Тала вода. Великий тлумачний словник сучасної мови
- таловина — ТАЛОВИ́НА́, и́ни́, ж. 1. Частина землі, з якої зійшов сніг. На пагорбах і вздовж вибоїв — великі чорні плями таловин. Вони парують прозорою перлистою парою (Тулуб, В стену… 1964, 7); Сонце все їло й їло сніг, і вже скрізь, куди не глянь... Словник української мови в 11 томах
- таловина — Таловина, -ни ж. Проталина, подтаявшій снѣгъ. Мнж. 193. Десь-не-десь сніжок, більш таловина. Харьк. г. Словник української мови Грінченка