темнота

НЕВІ́ГЛАС (неосвічена людина), НЕ́УК, ПРОФА́Н (у якій-небудь галузі); ТЕМНОТА́ зневажл. (про неосвічену або відсталу людину); НЕДО́УК (малоосвічена, погано обізнана з чим-небудь людина); НЕЗНА́ЙКО розм. (про людину, яка нічого не знає або не знає чого-небудь). Дурень тільки ховає зерно так, що воно проростає. Зсипають його невігласи в бочки й закопують у яму.., а за півроку воно зеленіє, як озимина (Ірина Вільде); Хай Ігор знає, що його друг не якийсь неук, а вже рік ходив до школи (О. Донченко); Він був абсолютний профан у складній теорії більярдного грання (Ю. Смолич); Хтось зашипів на нього, осік зразу: — Ех ти, темнота! Не в грошах діло (В. Кучер); — Регочемося, дуріємо, а чи маємо ж ми на це право, нещасні недоуки? (С. Васильченко); — Про що ти говориш? — А ти хіба не чув? ..Де ти ріс, такий незнайко? (В. Собко); — Пред'явіть документи? — А ти хто такий? — прикидаючись незнайком, запитав Дорош (Григорій Тютюнник). — Пор. неоте́са.

НЕВІ́ГЛАСТВО (недостатність або відсутність знань, необізнаність у якій-небудь галузі), НЕ́УЦТВО, НЕОСВІ́ЧЕНІСТЬ, НЕРОЗВИ́НЕНІСТЬ, СІ́РІСТЬ, ПІ́ТЬМА́ підсил., ТЕ́МРЯВА підсил., ТЕМНОТА́ розм. підсил., ТЬМА підсил. (неуцтво, культурна відсталість); НЕГРА́МОТНІСТЬ, БЕЗГРА́МОТНІСТЬ (незнання основ у якій-небудь галузі). Якщо чогось не додумали, не доробили, то тільки через своє невміння й невігластво у військових ділах (С. Голованівський і О. Мусієнко); Я щиро шукав у поезіях Масляка тієї "правди великої, глибокої", та.., крім порожніх фраз, дитячого неуцтва і браку будь-яких принципів, нічого не знайшов (І. Франко); Так, Росія величезна, голод, неосвіченість, злодійство, лицемірство, тиранія без кінця (Леся Українка); (Катерина:) В мене від цієї шипучки голова болить. Це, мабуть, сірість моя (О. Корнійчук); Народ потягся до книжки, до світла, прагнучи якнайшвидше покінчити.. з неписьменністю і темрявою (І. Цюпа); Він веде боротьбу з темнотою, з забобонами, з ворогуванням селянина до інтелігента (М. Коцюбинський); Я думав про тьму, що в тих селах царить, Про бідність, про голод, про муку (І. Франко); Політична безграмотність. — Пор. безкульту́р'я.

ТЕ́МРЯВА (відсутність світла, освітлення), ПІ́ТЬМА́, ТЕМНОТА́, МО́РОК, ТЬМА, ТІНЬ, ЧОРНОТА́, ТЕ́МІНЬ розм., ПО́ТЕМКИ мн., розм., ПО́ТЕМОК розм., ПО́МЕРКИ мн., розм., ПО́МЕРК розм., ТІ́НЯВА розм., СУТЕ́МРЯВА заст.; МЛА (ІМЛА́) (неосвітлений простір). Непроглядна темрява огортає нас з усіх боків (Л. Дмитерко); Вона хотіла подивитись, як зникатиме постать Жака в чорній пітьмі підземелля (Ю. Смолич); В темноті Нічний Дніпро зітхав крізь сон старечий (М. Рильський); Коли б вона хоч могла бачити його рану, його обличчя, їй, здається, не так би важко було. А то ця пітьма, цей чорний, клятий морок (М. Коцюбинський); Небо непомітно темніло разом із дощем, поки сірість не перейшла в тьму (Г. Хоткевич); Зразу померкло, тінь прикрила усе (Панас Мирний); Крижано-холодний місяць висів, як приклеєний, на сизуватій чорноті неба (В. Собко); Капітан стояв на верхньому містку близько будки керманича і видивлював очі в густу темінь, що насувала звідусіль (Мирослав Ірчан); В тиші потемків байдуже тринькав цвіркун (П. Козланюк); (Олекса:) Надворі такий потемок, що хіба вгледиш... (Л. Смілянський); Нічні померки розлилися кругом (Панас Мирний); Уже напливла сутемрява, коли Едіс Хеко в'їхав у долину ріки (М. Рудь); Скільки тут, на землі, У нічній темній млі, ..Плаче юних сердець (М. Рильський).