темнота
НЕВІ́ГЛАС (неосвічена людина), НЕ́УК, ПРОФА́Н (у якій-небудь галузі); ТЕМНОТА́ зневажл. (про неосвічену або відсталу людину); НЕДО́УК (малоосвічена, погано обізнана з чим-небудь людина); НЕЗНА́ЙКО розм. (про людину, яка нічого не знає або не знає чого-небудь). Дурень тільки ховає зерно так, що воно проростає. Зсипають його невігласи в бочки й закопують у яму.., а за півроку воно зеленіє, як озимина (Ірина Вільде); Хай Ігор знає, що його друг не якийсь неук, а вже рік ходив до школи (О. Донченко); Він був абсолютний профан у складній теорії більярдного грання (Ю. Смолич); Хтось зашипів на нього, осік зразу: — Ех ти, темнота! Не в грошах діло (В. Кучер); — Регочемося, дуріємо, а чи маємо ж ми на це право, нещасні недоуки? (С. Васильченко); — Про що ти говориш? — А ти хіба не чув? ..Де ти ріс, такий незнайко? (В. Собко); — Пред'явіть документи? — А ти хто такий? — прикидаючись незнайком, запитав Дорош (Григорій Тютюнник). — Пор. неоте́са.
НЕВІ́ГЛАСТВО (недостатність або відсутність знань, необізнаність у якій-небудь галузі), НЕ́УЦТВО, НЕОСВІ́ЧЕНІСТЬ, НЕРОЗВИ́НЕНІСТЬ, СІ́РІСТЬ, ПІ́ТЬМА́ підсил., ТЕ́МРЯВА підсил., ТЕМНОТА́ розм. підсил., ТЬМА підсил. (неуцтво, культурна відсталість); НЕГРА́МОТНІСТЬ, БЕЗГРА́МОТНІСТЬ (незнання основ у якій-небудь галузі). Якщо чогось не додумали, не доробили, то тільки через своє невміння й невігластво у військових ділах (С. Голованівський і О. Мусієнко); Я щиро шукав у поезіях Масляка тієї "правди великої, глибокої", та.., крім порожніх фраз, дитячого неуцтва і браку будь-яких принципів, нічого не знайшов (І. Франко); Так, Росія величезна, голод, неосвіченість, злодійство, лицемірство, тиранія без кінця (Леся Українка); (Катерина:) В мене від цієї шипучки голова болить. Це, мабуть, сірість моя (О. Корнійчук); Народ потягся до книжки, до світла, прагнучи якнайшвидше покінчити.. з неписьменністю і темрявою (І. Цюпа); Він веде боротьбу з темнотою, з забобонами, з ворогуванням селянина до інтелігента (М. Коцюбинський); Я думав про тьму, що в тих селах царить, Про бідність, про голод, про муку (І. Франко); Політична безграмотність. — Пор. безкульту́р'я.
ТЕ́МРЯВА (відсутність світла, освітлення), ПІ́ТЬМА́, ТЕМНОТА́, МО́РОК, ТЬМА, ТІНЬ, ЧОРНОТА́, ТЕ́МІНЬ розм., ПО́ТЕМКИ мн., розм., ПО́ТЕМОК розм., ПО́МЕРКИ мн., розм., ПО́МЕРК розм., ТІ́НЯВА розм., СУТЕ́МРЯВА заст.; МЛА (ІМЛА́) (неосвітлений простір). Непроглядна темрява огортає нас з усіх боків (Л. Дмитерко); Вона хотіла подивитись, як зникатиме постать Жака в чорній пітьмі підземелля (Ю. Смолич); В темноті Нічний Дніпро зітхав крізь сон старечий (М. Рильський); Коли б вона хоч могла бачити його рану, його обличчя, їй, здається, не так би важко було. А то ця пітьма, цей чорний, клятий морок (М. Коцюбинський); Небо непомітно темніло разом із дощем, поки сірість не перейшла в тьму (Г. Хоткевич); Зразу померкло, тінь прикрила усе (Панас Мирний); Крижано-холодний місяць висів, як приклеєний, на сизуватій чорноті неба (В. Собко); Капітан стояв на верхньому містку близько будки керманича і видивлював очі в густу темінь, що насувала звідусіль (Мирослав Ірчан); В тиші потемків байдуже тринькав цвіркун (П. Козланюк); (Олекса:) Надворі такий потемок, що хіба вгледиш... (Л. Смілянський); Нічні померки розлилися кругом (Панас Мирний); Уже напливла сутемрява, коли Едіс Хеко в'їхав у долину ріки (М. Рудь); Скільки тут, на землі, У нічній темній млі, ..Плаче юних сердець (М. Рильський).
Значення в інших словниках
- темнота — темно́та́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- темнота — див. темрява Словник синонімів Вусика
- темнота — Темрява, темнина, темінь, темність, потемок, пітьма, морок Словник чужослів Павло Штепа
- темнота — ТЕМНО́ТА́, о́ти́, ж. 1. Відсутність світла, освітлення; темінь. Любе місяця сіяння Прожене темноту ночі (Леся Українка); І враз – з постелі в темноті недремний дух мене підкинув (П. Словник української мови у 20 томах
- темнота — -оти, ж. 1》 Відсутність світла, освітлення; темінь. || Темне, не освітлене або погано освітлене місце, не освітлений простір. || перен. Про втрату свідомості, непритомний стан. || Час, коли не світить сонце; пізній вечір, ніч. 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- темнота — Темно́та, -ти, -ті Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- темнота — ТЕМНО́ТА́, о́ти́, ж. 1. Відсутність світла, освітлення; темінь. Любе місяця сіяння Прожене темноту ночі (Л. Укр., IV, 1954, 111); І враз — з постелі в темноті недремний дух мене підкинув (Тич. Словник української мови в 11 томах
- темнота — Темнота, -ти ж. 1) Тьма, потемки. А що мені даси, як я виведу тебе із цієї темноти? Рудч. Ск. І. 101. Темнота обняла її зразу. Мир. Пов. II. 55. 2) Невѣжество. 3) соб. Темные, непросвѣщенные люди. А безрозумна темнота до Дніпра прожогом рине. К. МБ. III. 243. 4) Въ загадкѣ: волкъ. ХС. III. 65. Словник української мови Грінченка