1. Великий тлумачний словник сучасної мови

темнота

темно́та

-оти, ж.

1》 Відсутність світла, освітлення; темінь.

|| Темне, не освітлене або погано освітлене місце, не освітлений простір.

|| перен. Про втрату свідомості, непритомний стан.

|| Час, коли не світить сонце; пізній вечір, ніч.

2》 перен. Неосвіченість, відсталість, неуцтво.

3》 зневажл. Про неосвічену, необізнану з чим-небудь або відсталу людину.

4》 заст. Сліпота.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. темнота — темно́та́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. темнота — див. темрява Словник синонімів Вусика
  3. темнота — Темрява, темнина, темінь, темність, потемок, пітьма, морок Словник чужослів Павло Штепа
  4. темнота — ТЕМНО́ТА́, о́ти́, ж. 1. Відсутність світла, освітлення; темінь. Любе місяця сіяння Прожене темноту ночі (Леся Українка); І враз – з постелі в темноті недремний дух мене підкинув (П. Словник української мови у 20 томах
  5. темнота — НЕВІ́ГЛАС (неосвічена людина), НЕ́УК, ПРОФА́Н (у якій-небудь галузі); ТЕМНОТА́ зневажл. (про неосвічену або відсталу людину); НЕДО́УК (малоосвічена, погано обізнана з чим-небудь людина); НЕЗНА́ЙКО розм. Словник синонімів української мови
  6. темнота — Темно́та, -ти, -ті Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. темнота — ТЕМНО́ТА́, о́ти́, ж. 1. Відсутність світла, освітлення; темінь. Любе місяця сіяння Прожене темноту ночі (Л. Укр., IV, 1954, 111); І враз — з постелі в темноті недремний дух мене підкинув (Тич. Словник української мови в 11 томах
  8. темнота — Темнота, -ти ж. 1) Тьма, потемки. А що мені даси, як я виведу тебе із цієї темноти? Рудч. Ск. І. 101. Темнота обняла її зразу. Мир. Пов. II. 55. 2) Невѣжество. 3) соб. Темные, непросвѣщенные люди. А безрозумна темнота до Дніпра прожогом рине. К. МБ. III. 243. 4) Въ загадкѣ: волкъ. ХС. III. 65. Словник української мови Грінченка