теплота

I. ЛА́СКА (співчутливе, привітне, доброзичливе ставлення до кого-небудь), ЛАСКА́ВІСТЬ, ДОБРОЗИ́ЧЛИ́ВІСТЬ, ДОБРОТА́, ДО́БРІСТЬ, ЗИЧЛИ́ВІСТЬ, ТЕПЛОТА́, ТЕПЛО́, ТЕПЛІ́НЬ розм., ЖА́ЛУВАННЯ розм. Пішла, попрощалась із господарями, подякувала їм за милість і за ласку (Марко Вовчок); Вона ждала од його більше привітності, ласкавості (І. Нечуй-Левицький); В кожному слові жартівниць відчувала (Ліда) доброзичливість і щирість (П. Кочура); Людина насамперед має бути доброю, і виколисувати доброту треба з дитинства (І. Цюпа); Стільки добрості було в бабусиному тоні, що Янек голосно розридався (З. Тулуб); В запитанні сина були і турбота, і надія, і та дружня зичливість, що завжди хвилювали і тішили Федора Архиповича (Н. Рибак); В словах Гармашихи сьогодні чомусь бракувало звичайної душевної теплоти (А. Головко); "До підступних, до лукавих, безсердечних, до недобрих і добрих — до всіх вона має в душі запас материнського тепла..." (О. Гончар); Хороший у них тато! ..з-під попелястих вусів посмішка так і сяє, так і ллється, а в очах теплінь, лагідність (В. Речмедін); Маруся не знала жалування в цій сім'ї (Б. Грінченко).

ТЕПЛО́ (нагрів кого-, чого-небудь; підвищена температура чогось), ТЕПЛОТА́, ТЕПЛІ́НЬ розм., ТЕ́ПЛІСТЬ розм., ЛІ́ТЕПЛО розм. Держи голову в холоді, а ноги в теплі — будеш жить вік на землі (прислів'я); Ніч спускала вечірню теплоту, робилося холодно (І. Ле); Теплінь вагона поступово розморювала мисливців (О. Сизоненко); Голубою повінню Дніпра, сяючи зарошеним намистом, з луговими пахощами трав літепло іде у рідне місто (Д. Луценко).

ТЕПЛОТА́ фіз. (форма руху матерії), ТЕПЛО́.