теплота

Один із 2 (поряд з роботою) способів передавання енергії між двома макроскопічними системами, що перебувають у взаємному контакті; процес обміну енергією наз. теплопередачею, а зміна внутрішньої енергії системи під час цього процесу — кількістю теплоти (або просто теплотою); наслідком теплопередачі є зазвичай (за винятком фазових переходів) зміна темп. систем; одиниця кількості теплоти в системі СІ Джоуль (Дж), раніше — калорія.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. теплота — теплота́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири теплоти́ Орфографічний словник української мови
  2. теплота — Гаряча вода, яку на Літургії вливають у потир, з'єднуючи з Кров'ю Христовою Словник церковно-обрядової термінології
  3. теплота — [теиплота] -ти, д. і м. -лоут'і Орфоепічний словник української мови
  4. теплота — див. теплінь Словник чужослів Павло Штепа
  5. теплота — ТЕПЛОТА́, и́, ж. 1. фіз. Форма руху матерії, що являє собою безладний (хаотичний) рух частинок (молекул, атомів, електронів і т. ін.), з яких складається тіло; вид енергії, утворюваний цим рухом. Словник української мови у 20 томах
  6. теплота — -и, ж. 1》 фіз. Форма руху матерії, що являє собою безладний (хаотичний) рух частинок (молекул, атомів і т. ін.), з яких складається тіло; вид енергії, утворюваний цим рухом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. теплота — I. ЛА́СКА (співчутливе, привітне, доброзичливе ставлення до кого-небудь), ЛАСКА́ВІСТЬ, ДОБРОЗИ́ЧЛИ́ВІСТЬ, ДОБРОТА́, ДО́БРІСТЬ, ЗИЧЛИ́ВІСТЬ, ТЕПЛОТА́, ТЕПЛО́, ТЕПЛІ́НЬ розм., ЖА́ЛУВАННЯ розм. Словник синонімів української мови
  8. теплота — ТЕПЛОТА́, и́, ж. 1. фіз. Форма руху матерії, що являє собою безладний (хаотичний) рух частинок (молекул, атомів, електронів і т. ін.), з яких складається тіло; вид енергії, утворюваний цим рухом. Словник української мови в 11 томах