тертий

ДОСВІ́ДЧЕНИЙ (який має досвід у якійсь галузі праці, знань, у житті), ДІ́ЙШЛИЙ розм., ДОСВІДНИ́Й заст., СПОКУ́ШЕНИЙ заст.; БУВА́ЛИЙ, ТЕ́РТИЙ розм., БИ́ТИЙ розм., часто зі сл. жак, око, козир та ін., СТРІ́ЛЯНИЙ розм ., часто зі сл. птах, птиця, горобець, ОБМЕ́ТАНИЙ розм. (перев. про людину з великим життєвим досвідом); УЧЕ́НИЙ (ВЧЕ́НИЙ) розм., НА́ВЧЕНИЙ розм., ПРО́ВЧЕНИЙ розм. (який здобув досвід ціною втрат, покарання тощо); ДО́БРИЙ, ХОРО́ШИЙ, ГРА́МОТНИЙ, ВПРА́ВНИЙ, ЗНА́ЮЧИЙ, ПРАКТИКО́ВАНИЙ розм. (про фахівця); ОБСТРІ́ЛЯНИЙ (який набув бойового досвіду). Русевич, звичайно, досвідчений, знаючий інженер (Ю. Шовкопляс); Сержант Палійчук був старий і дійшлий розвідник (Ю. Смолич); Тодозя стала коло п'яльців і почала затикати основу. В проворної досвідної козачки діло пішло гаразд (І. Нечуй-Левицький); Остання дія.. вразила навіть найспокушеніших любителів музики (О. Іваненко); В артіль взяли його охоче, — Бувалих, — кажуть, — треба нам (С. Воскрекасенко); Він знає місця, офіцер тертий, дечому навчений. Може, й нам, старим, підкаже яке слово (Ю. Бедзик); Сташка була досить бита, щоб не помітити, що зацікавлення Бронка досить поверхове (Ірина Вільде); Сидір — дядько стріляний, ляканий, бачив смаленого вовка! (М. Рудь); Шенчик — бувала, обметана.. людина, сторожка, хитра й лукава (І. Кочерга); — Ох, хлопче, — предостерігали його учені дворові, — говори, та не договорися (Панас Мирний); Не вчений, так провчений (приказка); Жайсак і Тайжан приборкували скакунів. Вони мали великий досвід і були винятково добрими їздцями (З. Тулуб); Тепер я іноді зустрічаю колишніх своїх учнів.. Я питаю їх — чи був я хорошим учителем? Кажуть — був не стільки хорошим учителем, як хорошим вихователем (О. Довженко); З півночі повернувся він.. грамотним, з чималим досвідом підпільника (М. Стельмах); Кінь одразу відчув на собі вправного вершника (А. Шиян); — Роботи з нього ніякої, а ще до того — злодій. У Львові практикований (І. Франко); Він сподобався обстріляним артилеристам хлоп'ячою безпосередністю й щирістю (Л. Первомайський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тертий — те́ртий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. тертий — Розтертий, протертий, перетертий; (- солому) потовчений, розім'ятий; (хто) ЗАП. бувалий, досвідчений. Словник синонімів Караванського
  3. тертий — див. бувалий; тютюн Словник синонімів Вусика
  4. тертий — ТЕ́РТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до те́рти 1–3. * Образно. Він пильно оглянув обох військових, по зовнішності видимо тертих у боях вояк (Іван Ле). 2. у знач. прикм. Подрібнений на тертці. – На лишень, понюхай сього. Словник української мови у 20 томах
  5. тертий — те́ртий: ◊ те́рті пля́цки → пляцки Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. тертий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до терти 1-3). 2》 у знач. прикм. Подрібнений на тертці. Терта картопля. || Потовчений, розім'ятий. 3》 у знач. прикм., перен., розм. Який багато бачив, пережив; бувалий, досвідчений. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. тертий — підно́сити / піднести́ (те́ртого) хрі́ну (хро́ну, пе́рцю) кому. Робити або говорити кому-небудь щось неприємне, прикре, образливе і т. ін. Фразеологічний словник української мови
  8. тертий — ТЕ́РТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до те́рти 1-3. *Образно. Він пильно оглянув обох військових, по зовнішності видимо тертих у боях вояк (Ле, Хмельницький, І, 1957, 98). 2. у знач. прикм. Подрібнений на тертці. — На лишень, понюхай сього. Словник української мови в 11 томах