1. Фразеологічний словник української мови

тертий

підно́сити / піднести́ (те́ртого) хрі́ну (хро́ну, пе́рцю) кому. Робити або говорити кому-небудь щось неприємне, прикре, образливе і т. ін. Мартоха частує свою супротивницю залізним бобом, а Дармограїха своїй суперниці від щирої душі підносить тертого хрону (Є. Гуцало);— А що, Карпе,— казав Васюта, ідучи з громади,— от же бачиш, що не все вони (багатирі) нам, а й ми їм можемо вкрутити хвоста. З землею облизня вже піймали, а й тепер знову тертого хрону піднесли їм такого, що довго в носі крутитиме (Б. Грінченко); // Лаяти, критикуючи кого-небудь. Явтух візьме вас за петельки й вимагатиме, щоб розповіли колгоспникам про новітні течії в мистецтві .. Які художники, хто що малює, кого по голівці гладять, а кому перцю підносять (Ю. Яновський).

як (мов, нена́че і т. ін.) чемери́ці (те́ртого хрі́ну і т. ін.) поню́хав. Хто-небудь неприємно вражений чимсь, приголомшений, очманілий і т. ін. Заграв, заспівав, як мов до своєї (дівчини). А вона мені як відспівала у вікно, то я мов чемериці понюхав (Укр. поети-романтики..); Та й закрутив же носом наш Кузьма Трохимович, неначе тертого хріну понюхав (Г. Квітка-Основ’яненко); — Передайте свою колекцію в музей, це буде краще грамоти. Купець закрутив носом, неначе тертого хріну понюхав (І. Шаповал).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тертий — те́ртий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. тертий — Розтертий, протертий, перетертий; (- солому) потовчений, розім'ятий; (хто) ЗАП. бувалий, досвідчений. Словник синонімів Караванського
  3. тертий — див. бувалий; тютюн Словник синонімів Вусика
  4. тертий — ТЕ́РТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до те́рти 1–3. * Образно. Він пильно оглянув обох військових, по зовнішності видимо тертих у боях вояк (Іван Ле). 2. у знач. прикм. Подрібнений на тертці. – На лишень, понюхай сього. Словник української мови у 20 томах
  5. тертий — те́ртий: ◊ те́рті пля́цки → пляцки Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. тертий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до терти 1-3). 2》 у знач. прикм. Подрібнений на тертці. Терта картопля. || Потовчений, розім'ятий. 3》 у знач. прикм., перен., розм. Який багато бачив, пережив; бувалий, досвідчений. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. тертий — ДОСВІ́ДЧЕНИЙ (який має досвід у якійсь галузі праці, знань, у житті), ДІ́ЙШЛИЙ розм., ДОСВІДНИ́Й заст., СПОКУ́ШЕНИЙ заст.; БУВА́ЛИЙ, ТЕ́РТИЙ розм., БИ́ТИЙ розм., часто зі сл. жак, око, козир та ін., СТРІ́ЛЯНИЙ розм ., часто зі сл. Словник синонімів української мови
  8. тертий — ТЕ́РТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до те́рти 1-3. *Образно. Він пильно оглянув обох військових, по зовнішності видимо тертих у боях вояк (Ле, Хмельницький, І, 1957, 98). 2. у знач. прикм. Подрібнений на тертці. — На лишень, понюхай сього. Словник української мови в 11 томах