1. Фразеологічний словник української мови

тертися

те́ртися / поте́ртися між людьми́ (се́ред люде́й). Набувати певних навичок, знань, життєвого досвіду. Потерся між людьми цей патлатий, видно впізнав, почому ківш лиха (Ю. Збанацький); Так батькова наука збіглася з висновками сина, який потерся серед людей і мав уже не тільки власний почерк, а й свої погляди на життя (І. Цюпа).

те́ртися та м’я́тися. Не наважуватися робити що-небудь; вагатися, зволікати. Довго він терся та м’явся, поки зважився сказати про своє лихо (Панас Мирний). те́ртися-м’я́тися. Треться-мнеться (голова сільради), що збрехати начальству — не знає (І. Муратов).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тертися — те́ртися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. тертися — Обтиратися і п. ф. від ТЕРТИ; (коло ніг) лащитися; (між людьми) крутитися, обертатися; (коло кого) товктися, перебувати; (у нерішучості) вагатися, м'ятися, о. тертися-м'ятися. Словник синонімів Караванського
  3. тертися — ТЕ́РТИСЯ, тру́ся, тре́шся; мин. ч. те́рся, те́рлася, лося; наказ. сп. трись, трі́ться; недок. 1. об що. Рухаючись туди й сюди, черкати, зачіпати собою інший предмет. Словник української мови у 20 томах
  4. тертися — Трусь, трешся, недок. Спілкуватися у певних колах, бути приналежним до певної компанії. Він треться в крутих колах, тому спробуємо поговорити з ним. Словник сучасного українського сленгу
  5. тертися — труся, трешся; мин. ч. терся, терлася, терлося; наказ. сп. трись, тріться; недок. 1》 об що. Рухаючись туди й сюди, черкати, зачіпати собою інший предмет. || Торкаючись, притискуючись до чогось головою, спиною, боком і т. ін., водити туди й сюди. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. тертися — ВАГА́ТИСЯ (виявляти нерішучість у вирішенні чого-небудь), РОЗДУ́МУВАТИ, СУМНІВА́ТИСЯ, ХИТА́ТИСЯ, М'Я́ТИСЯ розм., ТЕ́РТИСЯ (ТА М'Я́ТИСЯ) розм., МУ́ЛЯТИСЯ розм., МУ́ЛИТИСЯ розм. рідше, ВАГУВА́ТИСЯ діал., ВАРУВА́ТИСЯ діал., ВО́МПИТИ (ВО́НПИТИ) діал. Словник синонімів української мови
  7. тертися — ТЕ́РТИСЯ, тру́ся, тре́шся; мин. ч. те́рся, те́рлася, лося; наказ. сп. трись, трі́ться; недок. 1. об що. Рухаючись туди й сюди, черкати, зачіпати собою інший предмет. Словник української мови в 11 томах
  8. тертися — Те́ртися, тру́ся, трешся гл. 1) Тереться. Колесо треться. Ком. II. 2) Тереться, постоянно быть гдѣ. Тертися по під вікнами. Левиц. І. Поміж пани треться, то всякого дива наслухається. Св. Л. 82. 3) О рыбахъ: метать икру. Шух. І. 225. Словник української мови Грінченка