толк

КО́РИ́СТЬ (добрі наслідки від когось, чогось, прибуток для кого-небудь), ВИ́ГРАШ, ПРИБУ́ТОК розм., ПРИБИ́ТОК заст., ХОСЕ́Н діал.; ЗИСК розм. (добрий матеріальний результат); ВИ́ГОДА, ПОЖИ́ТОК, ПОЖИ́ВА розм., ПОЖИ́ВОК розм., УЖИ́ТОК (ВЖИ́ТОК) розм., ІНТЕРЕ́С розм. (якийсь прибуток); ПУТТЯ́ розм., ТОЛК розм. (добрі наслідки від чогось). В урожайний рік садовина дає чималу користь (І. Нечуй-Левицький); Виграш міг бути путній, коли захопити непошкоджений міст і танкова частина матиме готову переправу (Ю. Яновський); (Монтаньяр:) Невже гадаєш ти, що є прибуток якийсь товаришам з твоєї смерті? (Леся Українка); — Нащо те кохання у світі?.. Який прибиток з тих любощів, — чи ж варті? (Марко Вовчок); — Відступи мені, бабо, той клинчик, бо ти й так не маєш із нього ніякого хісна, бо моя худоба все тобі випасе (Лесь Мартович); — Є ще смолокури, — сказав Дуліб, — то робота вже й геть проклята. А зиску від неї — ще менше (П. Загребельний); Мир між братами поміцнішав ще більше задля господарської справи, задля спільної вигоди (І. Нечуй-Левицький); — Отак ходиш, аж кості деревіють, а пожитку ніякого. Якби-то оце зерно та втроє родило (Мирослав Ірчан); — Яка пожива з їх?.. Як з цапа молока!.. (П. Гулак-Артемовський); В млині робота не важка, Та не який од неї й вжиток (Я. Щоголів); — Люди.., — хвилювався Аркадій.., — зрозумійте, що в побудові санаторію перш за все ваш, а не мій інтерес (Ірина Вільде); Боюсь людей, що проживуть як гості все життя... Живе метелик теж, однак яке у тім пуття (М. Стельмах); Минуло знову літо, а воля все ще за сімома замками!.. Що в цих розмовах толку, у цих зібраннях, коли вони обмежуються словами? (Вас. Шевчук).

ПОРЯ́ДОК (стан, коли все робиться, виконується як слід, усі речі на своїх місцях, чисто прибрано тощо), ЛАД, УПОРЯДКО́ВАНІСТЬ, ОРГАНІЗОВАНІСТЬ, ТОЛК розм., ПО́РЯД діал.; ДИСЦИПЛІ́НА (твердо встановлений порядок, дотримання якого є обов'язковим для всіх членів певного колективу). Кого піймають на гарячому, одводять до міліції, а там розмова коротка: "За порушення громадського порядку і спокою — плати штраф" (А. Шиян); Ганна прибирала в кімнатах, давала лад у їдальні чи допомагала Нюсі подавати страви відпочиваючим (В. Козаченко); У нашому полку чортма толку (прислів'я); Ледве Тарасові минуло 9 літ, як умерла мати і батькові, щоб було кому доглядати дітвору та давати поряд в хаті, довелося вдруге оженитися (Панас Мирний); Вважав (секретар) для себе обов'язком дотримуватись залізної дисципліни (А. Дімаров).

РО́ЗУМ (здатність окремої людини запам'ятовувати, оцінювати обстановку, події тощо та відповідно діяти і поводитися; звичайний, природний стан людської свідомості), УМ, ЗДОРО́ВИЙ ГЛУЗД, ГЛУЗД, ТОЛК розм. (ТОВК діал.), МО́ЗОК розм., ГОЛОВА́ розм., КЕБЕ́ТА розм., РОЗСУ́ДОК розм., РО́ЗСУД рідше, РОЗУМІ́ННЯ рідше, ТЯ́МА розм., ТЯ́МКА розм., ЗАСТАНО́ВА діал. Найбільше ж за розум вони поважають старого, за вдачу його та ще, звісно, за сина (О. Гончар); Іди служи, годи Енею, Він зна воєнне ремесло; Умом і храбростю своєю В опрічнеє попав число (І. Котляревський); — Заспокойтесь: я при здоровому глузді і твердій пам'яті (А. Головко); Люди всі — на два ранжири: Є розумні — та без віри, Другі — вірою міцні, Але глуздом — аніні! (А. Кримський); Ну, скажи, чи єсть оце у тебе толк — лити холодну воду за шию? (С. Васильченко); (Захарко:) От за те я тебе й бив, що ти п'єш без товку, що дуже ласа до чарки (М. Кропивницький); Мозок у мене стоїть над фізіологією. Він знає, що сльози й радість — це невід'ємні частки людського щастя (Ю. Яновський); До булави треба голови (прислів'я); — Майоре.. Мені потрібний буде кмітливий, з доброю кебетою і неодмінно хоробрий офіцер (Д. Бедзик); Тут потрібний холодний розсудок і велика обережність (Д. Ткач); — Бий його, сину, бий усіх! — кричав, втративши розсуд старий Шумейко (А. Шиян); Вона при всьому своєму розумінні була тільки жінкою, якій були чужі і незрозумілі мужські амбіції, бо ніколи їх не мала (Ірина Вільде); Часом улюбить (чоловік) таку кралю, що здається, маючи хоть кріпку тями, мусив би на сім миль від неї відбігти (Марко Вовчок); Сподобалась чортяча мова хлопцю, Не відав він про чортову лукавість, Оддав Іблісу тямку, й серце, й душу (А. Кримський); — Але тоді се (кохання) наскочило на мене раптом, з такою силою, що я цілком стратив застанову (І. Франко).

СУТЬ (найосновніше, найістотніше в кому-, чому-небудь), СУ́ТНІСТЬ, ЗМІСТ, СЕНС, ГОЛОВНЕ́, ПІДОСНО́ВА, ЯДРО, ПРИРО́ДА, ЗНА́ЧЕННЯ, СМИСЛ рідше, ЗНАЧИ́МІСТЬ книжн.; ЄСТВО́ книжн., КВІНТЕСЕ́НЦІЯ книжн., РАЦІОНА́ЛЬНЕ ЗЕРНО́ книжн., СІЛЬ, ТОЛК заст.; НУТРО́ розм. (найістотніше в кому-небудь). Лузгін стисло виклав суть справи (А. Головко); — Браконьєрське плем'я, воно ж, як філоксера, живуче, і хоч в різних личинах постає, а суть одна — хижацька (О. Гончар); Людина усвідомила силу науки з того часу, коли почала замислюватися над сутністю небесних явищ (з газети); Чубенко розповів зміст наступної операції (Ю. Яновський); Вона не збирається когось викривати, а прагне якомога глибше зрозуміть справжній сенс подій (В. Собко); Він зрозумів значення її погляду (Григорій Тютюнник); Видно, він жив цими новинами, вони були його суттю, єством (М. Олійник); Зоя й тоді не зрозуміла, в чому сіль тих віршів (А. Кримський); — Не доберу я толку в твоїх речах, — каже Петро (П. Куліш); — З вами, можна сказати, хотіли вступити в родинні стосунки дуже поважні й шановні люди.., а ви почали комизитись, проявили свою справжню суть, нутро (Ю. Збанацький).