тратити

ВИКОРИСТО́ВУВАТИ (брати що-небудь із користю, для власних вигод), КОРИ́СТУВА́ТИСЯ чим, з чого, ВЖИВА́ТИ (УЖИВА́ТИ) чого, ЗАСТОСО́ВУВАТИ, ПОСЛУГО́ВУВАТИСЯ чим, ПРИТЯГА́ТИ, ПРИТЯ́ГУВАТИ, СПОЖИВА́ТИ рідше, ПОСЛУГУВА́ТИСЯ чим, рідше, КОРИСТА́ТИСЯ чим і з чого, рідше, КОРИСТА́ТИ з чого, рідше, ПОЖИВА́ТИ розм., ЗУЖИТКО́ВУВАТИ розм.; ТРА́ТИТИ (перев. марно). — Док.: ви́користати, скориста́тися, скористува́тися, покористува́тися, вжи́ти (ужи́ти), застосува́ти, притягти́, притягну́ти, спожи́ти, скориста́ти рідше пожи́ти, зужиткува́ти, ви́тратити. Твори Гоголя й Шевченка Марко Лукич (Кропивницький) не раз використовував для своїх інсценізацій (із науково-популярної літератури); Живуть розумні брати, поживають, всім тим добром користуються (О. Стороженко); Проти "королівських тигрів" з нашого боку почали застосовувати не лише спеціальну протитанкову артилерію, а й артилерію важких систем (О. Гончар); Ще первісна людина, борючись з тяжкими хворобами й недугами, послуговувалась дикими травами (з журналу); — Люд не шкодує панського добра, якого неспроможний спожити в поході, нищить грамоти на привілеї панські (І. Ле); Це був перший і останній раз, коли Сев користався трюмо для таких дрібниць, як комірець і краватка (Ю. Яновський); Отже й користала молода пара з тих пречудових днів (І. Франко); Він.. жав його (хліб), ..возив, складав на току,.. голублячи в серці надію вдвох це добро поживати (Панас Мирний); — Ми їхні стріли зуміємо зужиткувати (переклад М. Лукаша); І так байдуже йому до всього,.. для чого він тратив сили, боровсь, сподівався, жив... (М. Коцюбинський).

ВИТРАЧА́ТИ (нерозважливо, марно використовувати що-небудь для чогось), ТРА́ТИТИ, РОЗТРА́ЧУВАТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, МАРНУВА́ТИ, МАРНОТРА́ТИТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ, ГАЙНУВА́ТИ, ГУБИ́ТИ, РОЗТРАЧА́ТИ рідко, ВИКИДА́ТИ розм., РОЗТРИ́НЬКУВАТИ розм., ТРИ́НЬКАТИ розм., РОЗТО́ЧУВАТИ розм., РОЗСИПА́ТИ розм., РОЗТРУ́ШУВАТИ розм., РОЗПУСКА́ТИ розм., СПУСКА́ТИ розм., МОТА́ТИ фам., ПРОМО́ТУВАТИ фам., ПРОСВИ́СТУВАТИ фам., ПРОЦИ́НДРЮВАТИ фам., ЦИ́НДРИТИ фам.; ВИТРАЧА́ТИСЯ, РОЗТРА́ЧУВАТИСЯ розм. (без додатка — витрачати свої гроші, цінності на кого-, що-небудь); ПРОПИВА́ТИ (п'ючи); ПРОГУ́ЛЮВАТИ (гуляючи) розм.; УБИВА́ТИ (ВБИВА́ТИ) розм., ЗБАВЛЯ́ТИ розм. (час, життя, сили тощо); РОЗМІ́НЮВАТИ (сили, талант і т. ін.); ГА́ЯТИ, ПРОГА́ЮВАТИ, ВТРАЧА́ТИ (УТРАЧА́ТИ), ПРОБАВЛЯ́ТИ розм. рідко, ВАКУВА́ТИ діал. (про час), ВГА́ЮВАТИ (УГА́ЮВАТИ) розм. — Док.: ви́тратити, розтра́тити, змарнува́ти, промарнува́ти, промарнотра́тити, перевести́, згайнува́ти, прогайнува́ти, згуби́ти, ви́кинути, розтри́нькати, розточи́ти, розси́пати, розтруси́ти, розпусти́ти, спусти́ти, промайнува́ти розм. проманта́чити розм. промота́ти, просвиста́ти, проци́ндрити, розти́кати розм. прохви́ськати фам. ви́тратитися, розтра́титися, пропи́ти, прогуля́ти, уби́ти (вби́ти), зба́вити, розміня́ти, зга́яти, прога́яти, втра́тити (утра́тити), проба́вити, вга́яти (уга́яти). (Батура:) У Вас величезна енергія, а ви її марно витрачаєте (О. Корнійчук); — Не для того ми за тим деревом їздили за тридев'ять земель, щоб тратить та марнувати його по-дурному (Григорій Тютюнник); Розтратять, що ми зібрали, а нам і спасибі не скажуть (Г. Квітка-Основ'яненко); По колоні передали наказ водіям заглушити мотори, аби задарма не переводить пальне (С. Голованівський); — Ти мені глини не гайнуй, — Діло ж роблю! — весело огризнувся Мамай (О. Ільченко); Він зовсім розпився, прогайнував господарство, продав землю, зосталася сама обідрана хатка (Б. Грінченко); Водій Цюпа ..не губив часу даремно (Ю. Яновський); — То на дурний кавалок пасовиська вам не жаль викидати тисячі (І. Франко); А той (пан) розтринькав усе і вмер (Б. Грінченко); (Петро:) Тільки тринькатиме (панночка) добро, зароблене моїми руками (Панас Мирний); Пив (Терпило), гуляв.. і мало-помалу розточив своє добро (І. Котляревський); Розсипала я на його (суд) чимало карбованчиків (І. Нечуй-Левицький); Олеся вже розтрусила багато грошей (І. Нечуй-Левицький); Він гроші свої любить і боїться, що ти їх швидко розпустиш (І. Франко); А вельможі до грошей голінні І уміють їх гарно спустить (В. Самійленко); (2-й підпанок:) Чваниться (пан) тим, що жінчине добро мотає! (М. Кропивницький); Як толк, то, не маючи, придбає, а дурний, і маючи, промотає (прислів'я); Він по якомусь селу в Зальцбурзі, яке його предки просвистали в ХVІІІ столітті, мав титул фон-Ціллергут (переклад С. Масляка); — О, цей (Полікарп) не розхвиськає добра, не проп'є, не прогуляє. Жодної зайвої копійки не проциндрить, — казали про нього (В. Большак); Я їх (гроші) не циндрю, бо думаю одружиться (Т. Шевченко); — Оце я так витратився на клуню та на хату, що Вже не маю ні шага грошей (І. Нечуй-Левицький); — Я привів тобі Йожку на голову, щоб ти розтрачувалась? (М. Томчаній); "Чи не прогайнували та не пропили часом оті дрібні українські дідичі своїх маєтностів та ґрунтів?" — майнула в мене думка (І. Нечуй-Левицький); На острів безлюдний приплив чоловік Том Ніл.. Захотілося Тому.. одному убити свій вік (І. Драч); Не одну сотню літ збавили (алхіміки) ось тут, намагаючись перетворити бодай одне зернятко міді або свинцю на найменшу дрібку щирого золота (О. Ільченко); Ми.. не розмінювали свої сили на поточні дрібниці (з журналу); Хлопці, ви часу не гайте... сватів засилайте (Л. Забашта); (Принцеса (до хлопця):) Ходім! Пора! Ти марне час прогаяв, дивись, товариші вперед пішли (Леся Українка); Кримський не втрачав жодної хвилини часу (І. Ле); Прийду було її (панночку) вбирати.. Заплітаю коси — не так! Знов розплітаю та заплітаю, — знов не так! Та цілий ранок на тому пробавить (Марко Вовчок); — Раз постарається (чоловік), потім занедбає, забуде, як і що йому чинити, час угає дорогий, нагоду добру втеряє (Ганна Барвінок).

ВИТРАЧА́ТИ що (використовувати, вживати гроші, майно з певною метою), ТРА́ТИТИ, ЗАТРА́ЧУВАТИ, ЗАТРАЧА́ТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, ВКЛАДА́ТИ (УКЛАДА́ТИ), ПРОТРА́ЧУВАТИ розм., ПУСКА́ТИ розм.; ПРОЖИВА́ТИ (на прожиття); ПРОЇДА́ТИ розм. (на харчування); ВИТРАЧА́ТИСЯ, ТРА́ТИТИСЯ (без додатка — витрачати свої гроші, цінності на кого-, що-небудь); ГАТИ́ТИ розм., ВГА́ЧУВАТИ (УГА́ЧУВАТИ) розм., ВГАНЯ́ТИ (УГАНЯ́ТИ) розм., ВСА́ДЖУВАТИ (УСА́ДЖУВАТИ) розм., ВБУХА́ТИ (УБУХА́ТИ) фам., рідко (у великій кількості). — Док.: ви́тратити, стра́тити, затра́тити, потра́тити, вкла́сти (укла́сти), положи́ти рідко протра́тити, пусти́ти, прожи́ти, прої́сти, ви́тратитися, потра́титися розм. стра́титися, вгати́ти (угати́ти), ввігна́ти (увігна́ти), вгна́ти (угна́ти), всади́ти (усади́ти), вбу́хнути (убу́хнути), втелю́щити (утелю́щити) фам. (Руфін:) З маєтків наших я тобі нічого не бороню й ніколи не спитав би, куди та на що гроші витрачаєш (Леся Українка); Пани й пані тратили скажені гроші на дорогі убори (І. Нечуй-Левицький); — Мама казала, що мало дров купила, бо дуже багато грошей стратила на тую канапку! (Леся Українка); — Карбованець можна затратити в різних господарствах,.. з різною ефективністю (з журналу); — Концесіонерам доведеться вкладати чимало коштів, щоб.. з індійських річок дістати воду на концесійні землі (І. Ле); Вкласти гроші в будівництво; Не один останню копійку протратив на свічки, та молився,.. щоб Бог поміг щасливо (скласти екзамен) (А. Свидницький); — А гроші на що пускаєш? — На делікатеси дітям! — ..всміхався Матрос-Марусик (Є. Гуцало); Що за літо заробить Мотря, те за зиму й проживуть (Панас Мирний); Капітанша знов сиділа без роботи, проїдаючи останні зароблені шаги (І. Нечуй-Левицький); (Палажка:) З останнього витрачаються (батьки) та учать їх (дітей), щоб із них люди вийшли (С. Васильченко); — Не вбивайся, не траться, не давай мені намиста і дукатів (Г. Квітка-Основ'яненко); Мало не всі свої статки він вгатив в окрему чинбарню (М. Стельмах); — Це хтось двигонув собі (хату), так двигонув!.. Це, брат, не одну тисячу вгнав (А. Головко); Крейгер всадив (у скуповування акцій) уже всі свої гроші (Ю. Смолич); — Це він усі свої гроші туди вбухав (Словник Б. Грінченка); — Двадцять п'ять карбованців втелющив та за упряж три (І. Нечуй-Левицький).

УТРА́ТИТИ (ВТРА́ТИТИ) (залишитися без когось, чогось), ПОЗБУ́ТИСЯ, ЗБУ́ТИСЯ, ЛИШИ́ТИСЯ, СТРА́ТИТИ, ЗГУБИ́ТИ, СТЕРЯ́ТИ розм., УТЕРЯ́ТИ розм., ЗАТРА́ТИТИ діал.; ПРОГА́ЯТИ, ПРОҐА́ВИТИ розм. (внаслідок спізнення, неуважності тощо). — Недок.: утрача́ти (втрача́ти), тра́тити, позбува́тися, збува́тися, лиша́тися, стра́чувати, губи́ти, теря́ти, затрача́ти, затра́чувати, прога́ювати. Коли чого в руках не маєш, То не хвалися, що твоє; Що буде, ти того не знаєш, Утратиш, може, і своє (І. Котляревський); Це були професіонали військової справи, і вони не втратили жодного чоловіка за час свого відступу (Ю. Яновський); Він вже давно згубив свій спокій (Б. Грінченко); Блукати по наймах — це добре знає кожен із них: гірко! Рвати руки на чужій праці, ламати спину, губити здоров'я... (А. Головко); І холоне серце в грудях, Мов воно всю кров стеряло (Леся Українка); Є такі люди, що і до смерті не теряють краси (І. Нечуй-Левицький); Як перевозився до Борщева, то і ті листи затратив (В. Стефаник).