тривожитися

ХВИЛЮВА́ТИСЯ (бути занепокоєним, відчувати тривогу, неспокій), НЕПОКОЇТИСЯ, ТРИВО́ЖИТИСЯ, ТУРБУВА́ТИСЯ, БЕНТЕ́ЖИТИСЯ, БАЛАМУ́ТИТИСЯ, НІ́ТИТИСЯ, КАЛАМУ́ТИТИСЯ розм., МОРДУВА́ТИСЯ підсил. розм., СУЯТИ́ТИСЯ діал., ЮРТУВА́ТИСЯ діал., БУ́РИТИСЯ діал.; ПОТРЯСА́ТИСЯ (надзвичайно сильно). — Док.: схвилюва́тися, розхвилюва́тися, стриво́житися, розтриво́житися, стурбува́тися, розтурбува́тися, збенте́житися, рознервува́тися, зворохо́битися діал. потрясти́ся. — Мамо! Ти тільки не хвилюйся. Гайдамаки! — Де? — обмерла мати (А. Головко); Радіостанція не мала повідомлень з аеростата. Друзі повітроплавців непокоїлись (М. Трублаїні); Він усе ще тривожився, чи море підступно не затопить котлован (А. Хижняк); (Прісцілла:) Як забарюся, не тривожся дуже, то буде значити, що зберемось деінде (Леся Українка); Він турбується про долю тих планів, що їх накреслили архітектори, про генеральну відбудову села (О. Вишня); — Нехай там бідний рекрут не бентежиться (І. Франко); Душа нітилася, а сталої думки так і не знаходив (І. Ле); Він уже не пам'ятав ні прикрощів, ні сварок, якими зранку каламутилася його душа (С. Журахович); Лежачи вночі на призьбі, вона довго не могла заснути, мордуючись усякими чудними думками (М. Коцюбинський); Не без того, щоб молодиці не помічали, як міниться лице Радивонові, набігають рішучі вирази, буриться душа (К. Гордієнко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тривожитися — триво́житися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. тривожитися — (відчувати тривогу, побоювання) мати страх на душі; (втрачати душевну рівновагу, спокій, непокоїтися) не знаходити [собі] місця; бути (сидіти) як на голках; (болісно переживати що-небудь, уболівати за когось) брати [близько] до серця... Словник фразеологічних синонімів
  3. тривожитися — Побиватися за ким, уболівати <�потерпати> за кого, і п. ф. від ТРИВОЖИТИ, (- птахів) полохатися Словник синонімів Караванського
  4. тривожитися — див. сердитися; хвилюватися Словник синонімів Вусика
  5. тривожитися — [триевожиетиес'а] -жус'а, -жиес':а, -жиец':а, -жац':а; нак. -оз'с'а, -ожтеис'а Орфоепічний словник української мови
  6. тривожитися — ТРИВО́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, недок. 1. Відчувати тривогу, побоювання; турбуватися, хвилюватися. Щодня, щогодини розбійнича зграя в Чорному лісі прибільшалась, і щодня, щогодини багаті та вельможні люди гірш та гірш лякалися й тривожилися (Марко Вовчок)... Словник української мови у 20 томах
  7. тривожитися — -жуся, -жишся, недок. 1》 Відчувати тривогу, побоювання; турбуватися, хвилюватися. || за кого – що, ким, чим. Турбуватися про кого-, що-небудь, побоюватися. 2》 тільки 3 ос. Виявляти неспокій безладним перелітанням, криками тощо; полохатися (про птахів). Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. тривожитися — ТРИВО́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, недок. 1. Відчувати тривогу, побоювання; турбуватися, хвилюватися. Щодня, щогодини розбійнича зграя в Чорному лісі прибільшалась, і щодня, щогодини багаті та вельможні люди гірш та гірш лякалися й тривожилися (Вовчок, І... Словник української мови в 11 томах