тривожитися

(відчувати тривогу, побоювання) мати страх на душі; (втрачати душевну рівновагу, спокій, непокоїтися) не знаходити [собі] місця; бути (сидіти) як на голках; (болісно переживати що-небудь, уболівати за когось) брати [близько] до серця; боліти душею (серцем) за ким, чим, за кого, що; мліти серцем за кого.

Люди добрі! Питав тут Дмитро, хто має страх на душі. Я маю страх на душі. Ну, куди я з оцією гирлигою та проти їхніх дредноутів? (Гончар, 2, 1959, с. 44); Мати, мабуть, місця собі не знаходить, вболіваючи за неї, клянучи себе за те, що дозволила Марії поїхати в Севастополь до брата (Кучер, Чорноморці, 1956, с. 31); – Я сиджу, мов на голках, жду [Вірку]. Прибігає й каже, щоб я сама йшла пробачитися, бо Сергій Якович мовчить (Кучер, Червоний вогонь, 1959, с. 12); – Не треба, Степанидо Іванівно, так близько все брати до серця. Може, це все й брехня (Стельмах, 4, 1983, с. 137); [Омелян:] А якби я почав собі все до серця брати, то давно б одурів (Франко, 9, 1952, с. 150); Доки буду мучить душу і серцем боліти? (Шевченко, 1, 1951, с. 340); Вона думала про землю, за котру стільки боліла душею (Панас Мирний, 3, 1954, с. 52); Вночі не спить [Катря], його доглядає, вдень серцем за його мліє, коли робота одірве від його на яку хвилину (Панас Мирний, 1955, с. 296).

Джерело: Словник фразеологічних синонімів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тривожитися — триво́житися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. тривожитися — Побиватися за ким, уболівати <�потерпати> за кого, і п. ф. від ТРИВОЖИТИ, (- птахів) полохатися Словник синонімів Караванського
  3. тривожитися — див. сердитися; хвилюватися Словник синонімів Вусика
  4. тривожитися — [триевожиетиес'а] -жус'а, -жиес':а, -жиец':а, -жац':а; нак. -оз'с'а, -ожтеис'а Орфоепічний словник української мови
  5. тривожитися — ТРИВО́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, недок. 1. Відчувати тривогу, побоювання; турбуватися, хвилюватися. Щодня, щогодини розбійнича зграя в Чорному лісі прибільшалась, і щодня, щогодини багаті та вельможні люди гірш та гірш лякалися й тривожилися (Марко Вовчок)... Словник української мови у 20 томах
  6. тривожитися — -жуся, -жишся, недок. 1》 Відчувати тривогу, побоювання; турбуватися, хвилюватися. || за кого – що, ким, чим. Турбуватися про кого-, що-небудь, побоюватися. 2》 тільки 3 ос. Виявляти неспокій безладним перелітанням, криками тощо; полохатися (про птахів). Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. тривожитися — ХВИЛЮВА́ТИСЯ (бути занепокоєним, відчувати тривогу, неспокій), НЕПОКОЇТИСЯ, ТРИВО́ЖИТИСЯ, ТУРБУВА́ТИСЯ, БЕНТЕ́ЖИТИСЯ, БАЛАМУ́ТИТИСЯ, НІ́ТИТИСЯ, КАЛАМУ́ТИТИСЯ розм., МОРДУВА́ТИСЯ підсил. розм., СУЯТИ́ТИСЯ діал., ЮРТУВА́ТИСЯ діал., БУ́РИТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
  8. тривожитися — ТРИВО́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, недок. 1. Відчувати тривогу, побоювання; турбуватися, хвилюватися. Щодня, щогодини розбійнича зграя в Чорному лісі прибільшалась, і щодня, щогодини багаті та вельможні люди гірш та гірш лякалися й тривожилися (Вовчок, І... Словник української мови в 11 томах