тривожитися

Значення в інших словниках

1. тривожитися — триво́житися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. тривожитися — (відчувати тривогу, побоювання) мати страх на душі; (втрачати душевну рівновагу, спокій, непокоїтися) не знаходити [собі] місця; бути (сидіти) як на голках; (болісно переживати що-небудь, уболівати за когось) брати [близько] до серця... Словник фразеологічних синонімів
3. тривожитися — див. сердитися; хвилюватися Словник синонімів Вусика
4. тривожитися — [триевожиетиес'а] -жус'а, -жиес':а, -жиец':а, -жац':а; нак. -оз'с'а, -ожтеис'а Орфоепічний словник української мови
5. тривожитися — ТРИВО́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, недок. 1. Відчувати тривогу, побоювання; турбуватися, хвилюватися. Щодня, щогодини розбійнича зграя в Чорному лісі прибільшалась, і щодня, щогодини багаті та вельможні люди гірш та гірш лякалися й тривожилися (Марко Вовчок)... Словник української мови у 20 томах
6. тривожитися — -жуся, -жишся, недок. 1》 Відчувати тривогу, побоювання; турбуватися, хвилюватися. || за кого – що, ким, чим. Турбуватися про кого-, що-небудь, побоюватися. 2》 тільки 3 ос. Виявляти неспокій безладним перелітанням, криками тощо; полохатися (про птахів). Великий тлумачний словник сучасної мови
7. тривожитися — ХВИЛЮВА́ТИСЯ (бути занепокоєним, відчувати тривогу, неспокій), НЕПОКОЇТИСЯ, ТРИВО́ЖИТИСЯ, ТУРБУВА́ТИСЯ, БЕНТЕ́ЖИТИСЯ, БАЛАМУ́ТИТИСЯ, НІ́ТИТИСЯ, КАЛАМУ́ТИТИСЯ розм., МОРДУВА́ТИСЯ підсил. розм., СУЯТИ́ТИСЯ діал., ЮРТУВА́ТИСЯ діал., БУ́РИТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
8. тривожитися — ТРИВО́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, недок. 1. Відчувати тривогу, побоювання; турбуватися, хвилюватися. Щодня, щогодини розбійнича зграя в Чорному лісі прибільшалась, і щодня, щогодини багаті та вельможні люди гірш та гірш лякалися й тривожилися (Вовчок, І... Словник української мови в 11 томах