1. Словник синонімів Караванського

тривожити

(кого) непокоїти, бентежити, занепокоювати, зворушувати, хвилювати, викликати тривогу в, о. тенькати в серці кому, (чим) турбувати, завдавати клопоту переполошувати, с. лякати, (вночі) не давати спати, (сон) порушувати, переривати, (уяву) ІД. перевертати все в голові, (псів) дратувати

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тривожити — триво́жити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. тривожити — ТРИВО́ЖИТИ, жу, жиш, недок., кого, що. 1. Викликати, вселяти тривогу, побоювання, хвилювання. Тривожать сни і помисли мої Твої [народе] тисячолітнії страждання (І. Франко); – Мене справді тривожило її лице, застигле в холоднім трагізмі (М. Словник української мови у 20 томах
  3. тривожити — -жу, -жиш, недок., перех. 1》 Викликати, вселяти тривогу, побоювання, хвилювання. || Бентежити, зворушувати. || Виводити зі стану рівноваги. 2》 Порушувати спокій, спокійний або звичний стан кого-, чого-небудь; завдавати клопоту, турбувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тривожити — ПОРУ́ШУВАТИ (лад, тишу, спокій), РОЗБИВА́ТИ, РОЗТИНА́ТИ, ТРИВО́ЖИТИ, ПОРУША́ТИ діал.; ЛАМА́ТИ (лад, порядок). — Док.: пору́шити, розби́ти, розітну́ти, потриво́жити, полама́ти, злама́ти (зломи́ти). Залягла тяжка гнітюча тиша. Словник синонімів української мови
  5. тривожити — ТРИВО́ЖИТИ, жу, жиш, недок., перех. 1. Викликати, вселяти тривогу, побоювання, хвилювання. Тривожать сни і помисли мої Твої [народе] тисячолітнії страждання (Фр., XIII, 1954, 414); — Мене справді тривожило її лице, застигле в холоднім трагізмі (Коцюб. Словник української мови в 11 томах