1. Словник синонімів української мови

тропа

ДОРО́ГА (напрям чиєїсь діяльності, життєві обставини), ШЛЯХ, ПУТЬ, СТЕ́ЖКА розм., СТЕЖИ́НА розм. рідше, СТЕЗЯ́ книжн., ТРОПА́ поет.; МАНІВЦІ́ (МАНІВЕ́ЦЬ рідше) розм. (діяльність або розвиток, спрямовані в обхід чого-небудь). Де ж той хліб для чиновного сина? Одна до нього дорога — служба (Панас Мирний); Я міг би написати цілу повість життя, але цей шлях дуже далеко завів би (М. Коцюбинський); — Можна надіятись, що вилюдніє (Порфир), обере чесну трудову путь (О. Гончар); — Як він? — запитав Яремчук Явдоху, очима вказуючи на Стецька. — Дякувати добрим людям, на правильну стежку стає (І. Цюпа); Сам Мальований не дуже рвався на скелясті стежини науки — його з усіх сил пхали туди батьки (А. Хижняк); — Думаєте в аспірантуру?.. Наука нам зараз в такій пригоді стане, як ніколи. А чому, дозволю собі вас спитати, обрали собі ви таку тернисту стезю? (Н. Рибак); Я певен, що талановиті й чесні молоді літератори.. знайдуть вірну тропу в своїй роботі (М. Рильський); (Сокіл:) Мені хотілося б, щоб ти зрозумів усе, був справжнім другом, щоб ішов широкою дорогою, а не манівцями (М. Зарудний); Був ти воїном, був ти вітчизни бійцем, І нема на тобі ні краплини Того зла, що людину веде манівцем (Л. Первомайський).

СТЕ́ЖКА (вузька пішохідна дорога, протоптана людьми або звірами чи спеціально зроблена людьми), СТЕЖИ́НА, ДОРІ́ЖКА, ТРОПА́, СТЕЖА́ поет., СТЕЗЯ́ заст., ПІШНИ́К діал., ТАСЬМА́ діал., ТРОПО́К діал.; ПЛАЙ діал. (стежка в горах); ЛАЗ (стежка в густих заростях, якою ходять звірі). Остап ішов навпростець, минаючи вузькі, криві стежки, протоптані товаром і пастухами (М. Коцюбинський); Йдемо удвох під вечір по стежині (Л. Костенко); Марта Кирилівна задумалась і, йдучи по доріжці, зачепила головою гілку абрикоса (І. Нечуй-Левицький); Тропа праворуч повернула у гущину чагарника (О. Гончар); Ішов я раз по стежі (пісня); Вони шукають очима звірину стезю, що вела їх досі через густі і прохолодні нетрі в лісових яругах (Д. Міщенко); Звернувши з казенної дороги.. на тасьму, він змушений був уже кілька разів сказати "Боже поможи" (А. Іщук).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Тропа — Тропа іменник жіночого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. тропа — див. стежка Словник синонімів Вусика
  3. тропа — див. доріжка Словник чужослів Павло Штепа
  4. тропа — ТРОПА́, и́, ж. Вузенька пішохідна доріжка, протоптана людьми або тваринами; стежка. Наказав [грек] Алі лагодити човен, а сам подався гірською тропою збирати по селах довги (М. Коцюбинський); За Яриною ніхто не кинувся до самого ранку. Словник української мови у 20 томах
  5. тропа — -и, ж. Вузенька пішохідна доріжка, протоптана людьми або тваринами; стежка. || Взагалі дорога, шлях. Вхопити тропи; Набігти тропи — а) знайти шлях, потрапити на дорогу; б) второпати, скумекати. || перен. Життєвий шлях кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. тропа — Тропа́, -пи́; тро́пи, троп Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. тропа — ТРОПА́, и́, ж. Вузенька пішохідна доріжка, протоптана людьми або тваринами; стежка. Наказав [грек] Алі лагодити човен, а сам подався гірською тропою збирати по селах довги (Коцюб., І, 1955, 393); За Яриною ніхто не кинувся до самого ранку. Словник української мови в 11 томах
  8. тропа — Тропа, -пи ж. Стезя, путь, направленіе слѣдовъ. Тропа моя по всьому світу. Г. Барв. 179. Пішов собі чоловік шию тропою, що росказала жінка. Мир. ХРВ. 12. Тропою вашою йшов я. Черк. у. вхопити тропи, набігти тропи. Словник української мови Грінченка