тужавіти
ТВЕРДІ́ТИ (ставати твердим, твердішим), ТВЕ́РДНУТИ, ТВЕРДІ́ШАТИ (ставати твердішим); ТУЖА́ВІТИ (висихаючи, ставати твердим, твердішим); БУЧАВІ́ТИ (про шкіру); ШКАРУБІ́ТИ розм., ШКАРУ́БНУТИ розм. (покриватися корою зверху); КАМ'ЯНІ́ТИ, КАМЕНІТИ (ставати твердим, як камінь). — Док.: затверді́ти, стверді́ти, потверді́ти, затве́рднути, стве́рднути, потверді́шати, затужа́віти, стужа́віти, притужа́віти. Відварюючи рис, не можна одразу додавати цукор, бо від нього рис твердіє (з журналу); Ангідридний цемент і гідравлічний гіпс твердішають протягом тижнів і навіть місяців (з журналу); Земля почала тужавіти (Григорій Тютюнник). — Пор. гу́снути.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тужавіти — тужа́віти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- тужавіти — Тверднути; (- городину) наливатися, пругшати; (- рідкий віск) гуснути. Словник синонімів Караванського
- тужавіти — див. сохнути; твердіти Словник синонімів Вусика
- тужавіти — [тужав'ітие] -в'ійеи Орфоепічний словник української мови
- тужавіти — ТУЖА́ВІТИ, іє, недок. Висихаючи, робитися твердим, щільним, тугим; тверднути. Після весняної поводі спадали річки, пересихали ручаї і тужавіли болота (Іван Ле); Сонце пробилося крізь туман, гріло землю, і вона парувала стиха, тужавіла... Словник української мови у 20 томах
- тужавіти — -іє, недок. Висихаючи, робитися твердим, щільним, тугим; тверднути. || Наливатися, робитися пругким. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тужавіти — ТУЖА́ВІТИ, іє, недок. Висихаючи, робитися твердим, щільним, тугим; тверднути. Після весняної поводі спадали річки, пересихали ручаї і тужавіли болота (Ле, Наливайко, 1957, 427); Сонце пробилося крізь туман, гріло землю, і вона парувала стиха, тужавіла... Словник української мови в 11 томах
- тужавіти — Тужавіти, -вію, -єш гл. Густѣть, крѣпнуть. Гріє сонце, а надто й вітер, то й тужавіє грязь. Могил. у. Словник української мови Грінченка