тузатися
БИ́ТИСЯ (бити один одного, влаштовувати бійку), СКУ́БТИСЯ розм., СКУ́БА́ТИСЯ розм.; ТОВКТИ́СЯ розм., ТУ́ЗАТИСЯ розм., ТУЗИ́ТИСЯ рідко (битися, штовхаючись чим-небудь — звичайно кулаками); ЧУ́БИТИСЯ розм., ЧУБА́РИТИСЯ рідко (битися, хапаючи один одного за чуби, волосся, а також битися взагалі). — Док.: поби́тися, поску́бтися, почу́битися. Декотрі хлопці почали битись. Піднявся шум та галас (І. Нечуй-Левицький); Як розлючена кішка, він кинувся до Тимка і схопив за комір кожуха. — Ану годі, вояки! — суворо прикрикнула Любов Іванівна. — Чого скубетесь..! (Ю. Збанацький); Дітвора почала тузатись (А. Свидницький); Тут їх чиновники тузились, Як півні за гребні возились; Товкличь кулаччям по зубах (І. Котляревський); Село ходило війною на село, вулиця билася навкулачки з вулицею, сусід чубився з ненависником-сусідом, але потім усе закінчувалося миром або людським судом (Д. Прилюк). — Пор. 1. боро́тися.
Значення в інших словниках
- тузатися — ту́затися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- тузатися — ТУ́ЗАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., розм., рідко. Штовхатися, битися (звичайно кулаками). Жінка кричить: давай мені віжки! А я кажу: сам поганятиму! Тузались отак собі обоє, тузались (Сл. Б. Грінченка); Дітвора почала тузатись (А. Свидницький). Словник української мови у 20 томах
- тузатися — -аюся, -аєшся, недок., розм., рідко. Штовхатися, битися (звичайно кулаками). Великий тлумачний словник сучасної мови
- тузатися — ТУ́ЗАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., розм., рідко. Штовхатися, битися (звичайно кулаками). Жінка кричить: давай мені віжки! А я кажу: сам поганятиму! Тузались отак собі обоє, тузались (Сл. Гр.); Дітвора почала тузатись (Свидн., Люборацькі, 1955, 30). Словник української мови в 11 томах
- тузатися — Тузатися, -заюся, -єшся гл. Возиться, толкать другъ друга, бороться, спорить. Жінка кричить: давай мені віжки! А я кажу: сам поганятиму! Тузались отак собі обоє, тузались. Грин. II. 179. Дітвора почала тузатись — кому ноту закинути. Св. Л. 42. Словник української мови Грінченка