ув'язуватися

ПЕРЕСЛІ́ДУВАТИ кого (невідступно ходити за ким-небудь), УВ'ЯЗУВАТИСЯ (ВВ'Я́ЗУВАТИСЯ) за ким, розм., ПРИВ'Я́ЗУВАТИСЯ до кого, розм.; ЧІПЛЯ́ТИСЯ до кого, розм., ПРИЧІ́ПЛЮВАТИСЯ (ПРИЧІПЛЯ́ТИСЯ) до кого і без додатка, розм., ЧІПА́ТИСЯ до кого, кого і без додатка, діал. (накидаючи своє товариство); ПРИСТАВА́ТИ до кого і без додатка (перев. залицяючись). Довбня переслідував Марію.. Як тільки вона появлялася в клубі, не відступав од неї весь вечір (А. Хорунжий); Було так цікаво слухати, коли бабуся, наче з ріднею, розмовляє з деревами, тому я й ув'язуюсь за нею (М. Стельмах); — Чого чіпляєшся, мов смола? — Щось маю тобі сказати, Христино, інтересне-преінтересне (М. Стельмах); Як тільки Денис почав читати ті місця, де Возний приставав до Наталки з своїм залицянням, усі підняли регіт (І. Нечуй-Левицький).

ВТРУЧА́ТИСЯ (УТРУЧА́ТИСЯ) у що, до чого (з власного бажання, самочинно включатися в якусь дію, починати займатися чиїмись справами), ВТОРГА́ТИСЯ (УТОРГА́ТИСЯ) книжн., ВВ'Я́ЗУВАТИСЯ (УВ'Я́ЗУВАТИСЯ) розм., ВСТРЯВА́ТИ (УСТРЯВА́ТИ) розм., ВПЛУ́ТУВАТИСЯ (УПЛУ́ТУВАТИСЯ) розм., ПРИПЛУ́ТУВАТИСЯ розм., ЛІ́ЗТИ розм., МІША́ТИСЯ розм., ЗАМІ́ШУВАТИСЯ розм., ВМІ́ШУВАТИСЯ (УМІ́ШУВАТИСЯ) розм., МИ́КАТИСЯ діал., ТУРА́ТИСЯ діал.; ПІДПРЯГА́ТИСЯ розм. (у розмову). — Док.: втру́титися (утру́титися), вто́ргнутися (уто́ргнутися), вв'яза́тися (ув'яза́тися), встря́нути (устря́нути), встря́ти (устря́ти), вплу́татися (уплу́татися), приплу́татися, влі́зти, заміша́тися, вміша́тися (уміша́тися), підпрягти́ся. Тут я почуваюся вільним,.. ніхто не втручається в моє приватне життя (М. Коцюбинський); — Письменники сміливо вторгаються у життя, порушуючи найскладніші проблеми (з газети); Без крайньої потреби не ув'язується (офіціантка) з відвідувачами в суперечки (О. Гончар); Чи варт вам устрявати у таке діло? Що вона вам — сестра, родичка? (Панас Мирний); Моя дружина.. ні в які авантюри не стане вплутуватися (І. Кулик); — А я вам кажу про це, бо ви в мене питали про нього! Якби не питали, то я б ліз? (Є. Гуцало); — Се моє діло: чи продав, чи позакладав, — не мішайтесь (Г. Квітка-Основ'яненко); Він не вирізняється нічим із юрби селян, рідко вмішується в розмову (І. Франко); — Я вже й не микаюсь в їх діло, і змовчую (І. Нечуй-Левицький); Василеве поле засівав Шміло, бо Василь.. ні до чого й не турався (І. Франко).