1. Словник синонімів української мови

узиватися

НАЗИВА́ТИСЯ (мати, носити те чи інше ім'я, назву; характеризуватися яким-небудь словом, позначенням), ЗВА́ТИСЯ, ІМЕНУВА́ТИСЯ книжн.; ПРОЗИВА́ТИСЯ розм., УЗИВА́ТИСЯ (ВЗИВА́ТИСЯ) розм. рідше (мати, носити те чи інше ім'я, назву). — Док.: назва́тися, прозва́тися. — Що ж воно таке? — Термометром називається, — каже (М. Коцюбинський); Поволі відчайдушна степова вольниця виросла в могутню військово-господарську громаду, що.. назвалася Січчю Запорозькою (С. Добровольський); Він нам хотів про все те розказати, але у нас те все ніяк не зветься — казав "чужий", нема в нас слів таких (Леся Українка); — Та нам однаково, хто ви та як прозиваєтесь (Л. Яновська); — А як же тепер ваш хутір чи селище прозивається? І досі "Америкою"? — запитав Яремчук (І. Цюпа).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. узиватися — узива́тися дієслово недоконаного виду іменуватися, мати ім'я, назву; називатися, зватися розм. Орфографічний словник української мови
  2. узиватися — див. лаяти Словник синонімів Вусика
  3. узиватися — УЗИВА́ТИСЯ (ВЗИВА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., розм. Іменуватися, мати ім'я, назву; називатися, зватися. Вислала б серце – ніхто не чує. Вислати б слово – нащо слова. Кажуть, і пошта вже не працює Та, що взивалася польова (А. Малишко); // чиїм, яким. Словник української мови у 20 томах
  4. узиватися — (взиватися), -аюся, -аєшся, недок., розм. Іменуватися, мати ім'я, назву; називатися, зватися. || чиїм, яким. Своїми особливостями, якостями відповідати якійсь назві, якомусь поняттю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. узиватися — УЗИВА́ТИСЯ (ВЗИВА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., розм. Іменуватися, мати ім’я, назву; називатися, зватися. Вислала б серце — ніхто не чує. Вислати б слово — нащо слова. Кажуть, і пошта вже не працює Та, що взивалася польова (Мал. Словник української мови в 11 томах