1. Великий тлумачний словник сучасної мови

узиватися

узива́тися

(взиватися), -аюся, -аєшся, недок., розм.

Іменуватися, мати ім'я, назву; називатися, зватися.

|| чиїм, яким. Своїми особливостями, якостями відповідати якійсь назві, якомусь поняттю.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. узиватися — узива́тися дієслово недоконаного виду іменуватися, мати ім'я, назву; називатися, зватися розм. Орфографічний словник української мови
  2. узиватися — див. лаяти Словник синонімів Вусика
  3. узиватися — УЗИВА́ТИСЯ (ВЗИВА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., розм. Іменуватися, мати ім'я, назву; називатися, зватися. Вислала б серце – ніхто не чує. Вислати б слово – нащо слова. Кажуть, і пошта вже не працює Та, що взивалася польова (А. Малишко); // чиїм, яким. Словник української мови у 20 томах
  4. узиватися — НАЗИВА́ТИСЯ (мати, носити те чи інше ім'я, назву; характеризуватися яким-небудь словом, позначенням), ЗВА́ТИСЯ, ІМЕНУВА́ТИСЯ книжн.; ПРОЗИВА́ТИСЯ розм., УЗИВА́ТИСЯ (ВЗИВА́ТИСЯ) розм. рідше (мати, носити те чи інше ім'я, назву). — Док. Словник синонімів української мови
  5. узиватися — УЗИВА́ТИСЯ (ВЗИВА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., розм. Іменуватися, мати ім’я, назву; називатися, зватися. Вислала б серце — ніхто не чує. Вислати б слово — нащо слова. Кажуть, і пошта вже не працює Та, що взивалася польова (Мал. Словник української мови в 11 томах