1. Словник синонімів української мови

уколювати

УКОЛО́ТИ (ВКОЛО́ТИ) (застромити що-небудь гостре, завдавши болю), ШПИГНУ́ТИ, ШПИГОНУ́ТИ підсил., УШПИГНУ́ТИ (ВШПИГНУ́ТИ), ШТРИКНУ́ТИ, ШТРИКОНУ́ТИ підсил., УШТРИКНУ́ТИ (ВШТРИКНУ́ТИ) розм., УШПИЛИ́ТИ (ВШПИЛИ́ТИ) діал. — Недок.: коло́ти, уко́лювати (вко́лювати), шпига́ти, штрика́ти. Що Остап уколов ззаду полковникового коня своїм клинком, цього ніхто з козаків не помітив (П. Панч); (Урбан:) Я бачив сам, як він лежав холодний, наче мертвий. Шпигнули голкою і то не чув (Леся Українка); Неначе хто шилом вштрикнув Масла, він аж очі вирячив, подавшись вбік (А. Хижняк).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уколювати — уко́лювати 1 дієслово недоконаного виду подразнювати, ранити; прикро вражати уко́лювати 2 дієслово недоконаного виду встромляти, втикати Орфографічний словник української мови
  2. уколювати — УКО́ЛЮВАТИ див. вко́лювати. Словник української мови у 20 томах
  3. уколювати — I (вколювати), -юю, -юєш, недок., уколоти (вколоти), -олю, -олеш, док., перех. 1》 Подразнювати, завдавати болю або ранити, встромляючи що-небудь гостре. 2》 перен. Прикро вражати, ображати кого-небудь якимись словами, вчинком. || Раптово викликати неприємне гостре відчуття. II див. вколювати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. уколювати — УКО́ЛЮВАТИ¹ (ВКО́ЛЮВАТИ), юю, юєш, недок., УКОЛО́ТИ (ВКОЛО́ТИ), олю́, о́леш, док., перех. 1. Подразнювати, завдавати болю або ранити, встромляючи що-небудь гостре. Словник української мови в 11 томах