улесливий

ДОГІ́ДЛИВИЙ (який намагається задовольнити чиїсь бажання, здобути чию-небудь прихильність; властивий такій людині), ЗАПОБІ́ГЛИВИЙ, ЗАПОПА́ДЛИВИЙ, ЗАПОПА́ДНИЙ рідше, ПОСЛУ́ЖЛИВИЙ, УПА́ДЛИВИЙ діал. Перед очима так і стояв тато — догідливий, ледве не навколюшках плазує перед Савою-душогубом (В. Петльований); Біля вікна сидить адвокат Павляка, завжди зігнутий у догідливому напівпоклоні (М. Слабошпицький); Євпраксія не вірила запобігливим людям. Нещирість завжди запобіглива (П. Загребельний); Франсуа.. обійшов Гослена, наче посеред кімнати стояв не запопадливий паризький видавець, а старе крісло (Н. Рибак); Люди завше люблять бути щирими й запопадними там, де їм цього самим хочеться (Ю. Яновський); До Ліни мачуха незмінно послужлива і навіть запобіглива (О. Гончар); (Дзвонариха:) Славна в мене, Дмитре, дочка: і хороша, і моторна, і упадлива (М. Старицький). — Пор. 1. вві́чливий, 1. уле́сливий.

УЛЕ́СЛИВИЙ (ВЛЕ́СЛИВИЙ) (схильний лестити; який виражає нещиру ласкавість, догідливість), ОБЛЕ́СЛИВИЙ, ПІДЛЕ́СЛИВИЙ, ПІДЛЕ́СНИЙ рідше, МЕДОТОЧИ́ВИЙ, СОЛО́ДКИЙ, МАСНИ́Й, МА́СЛЯНИЙ, УКРА́ДЛИВИЙ (ВКРА́ДЛИВИЙ), СКРА́ДЛИВИЙ, ПІДХЛІ́БНИЙ діал. Коло Йвана метушився улесливий Карпенюк, забігаючи то з одного, то з другого боку (П. Колесник); Біля дверей Вільсон ще раз оглянувся, і на його обличчі промайнула улеслива посмішка (П. Кочура); Мотря ненавиділа той облесливий (свекрушин) голос (І. Нечуй-Левицький); Князь кинувся, мов голий у кропиві. Та генерал немов того й не бачив Й далі лив слова медоточиві (І. Франко); Обидва Глущуки не дуже вірили солодким речам Мар'яна Хомахи (С. Чорнобривець); Яків недовірливо поглядає на Терентія, догадуючись, що той десь та підкузьмив його. Чого б він таким солодким був? (М. Стельмах); Говорив він тихим, скрадливим голосом (В. Козаченко); Всі уже посміхалися підхлібними.. усмішками (Г. Хоткевич). — Пор. догі́дливий.