улесливий

уле́сливий

(влесливий), -а, -е.

1》 Схильний лестити.

2》 Який містить лестощі, обіцянки, умовляння.

|| Нещиро шанобливий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. улесливий — уле́сливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. улесливий — Підлесливий, облесливий, лестивий, з медом на устах; (голос) підлазистий, масний; (- уста) п. медоточивий, солодкий. Словник синонімів Караванського
  3. улесливий — див. підлабузник; хитрий Словник синонімів Вусика
  4. улесливий — УЛЕ́СЛИВИЙ (ВЛЕ́СЛИВИЙ), а, е. 1. Схильний лестити. Улесливий чоловік схожий на кішку: спереду ласкає, а ззаду кусає (прислів'я); Хто розбере цього чоловіка – надто вже він тихий та слизький, влесливий та вкрадливий (М. Словник української мови у 20 томах
  5. улесливий — ДОГІ́ДЛИВИЙ (який намагається задовольнити чиїсь бажання, здобути чию-небудь прихильність; властивий такій людині), ЗАПОБІ́ГЛИВИЙ, ЗАПОПА́ДЛИВИЙ, ЗАПОПА́ДНИЙ рідше, ПОСЛУ́ЖЛИВИЙ, УПА́ДЛИВИЙ діал. Словник синонімів української мови
  6. улесливий — Уле́сливий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. улесливий — УЛЕ́СЛИВИЙ (ВЛЕ́СЛИВИЙ), а, е. 1. Схильний лестити. Улесливий чоловік схожий на кішку: спереду ласкає, а ззаду кусає (Укр.. присл.., 1955, 152); Хто розбере цього чоловіка — надто вже він тихий та слизький, влесливий та вкрадливий (Чаб., Балкан. Словник української мови в 11 томах
  8. улесливий — Улесливий, -а, -е Льстивый, вкрадчивый. Чоловік улесливий. Словник української мови Грінченка