1. Словник синонімів української мови

уложити

ВКЛАДА́ТИ (УКЛАДА́ТИ) (класти всередину чого-небудь, у що-небудь), ВСУВА́ТИ (УСУВА́ТИ), ВСО́ВУВАТИ (УСО́ВУВАТИ), ЗАСО́ВУВАТИ (ЗАСУВА́ТИ) (сунучи); ВПИХА́ТИ (УПИХА́ТИ), ЗАПИХА́ТИ, ВТИСКА́ТИ (УТИСКА́ТИ), ВТИ́СКУВАТИ (УТИ́СКУВАТИ), БГА́ТИ, ВПИРА́ТИ (УПИРА́ТИ) розм. (із зусиллям, силоміць). — Док.: вкла́сти (укла́сти), вложи́ти (уложи́ти), всу́нути (усу́нути), засу́нути, впхну́ти (увіпхну́ти) (упхну́ти), впха́ти (увіпха́ти) (упха́ти), запхну́ти, вти́снути (ути́снути), убга́ти (вбга́ти), впе́рти (упе́рти). Соломія.. кинулась вкладати в скриню повиймані та порозкидані речі (І. Нечуй-Левицький); Саїд Алі швидко вклав скрипку в футляр (І. Ле); Усунули мені в руку (гроші) та й годі (Панас Мирний); Погиба.. решту папірців знову засовує у халяву (М. Стельмах); Роберт поквапливо впихав папки до шафи (А. Хижняк); Він одрізав собі окраєць і упхнув у кишеню (А. Головко); Дід Оверко хутко запихав у кишеню шапку (О. Донченко); Пан Зефірин підступив до панотця, з подякою стиснув йому руку і втиснув в ту руку завинутого в папірець дуката (І. Франко); Взяла (тітка) жмутище клоччя, ледве вперла у глечик, запалила (Г. Хоткевич).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уложити — уложи́ти 1 дієслово доконаного виду укласти уложи́ти 2 дієслово доконаного виду зробити внесок Орфографічний словник української мови
  2. уложити — Уложи́ти, уклада́ти. 1. Укласти, упорядкувати. Нариси уложіть за порядком, як хочете, лише, щоб нариси “Смутно колишуться сосни“ і “Там звізди пробивалися“ не були поруч (Коб., Листи, 163, 576). 2. Спланувати, повести. Ох! То житє! То житє!... Українська літературна мова на Буковині
  3. уложити — УЛОЖИ́ТИ¹ (ВЛОЖИ́ТИ), ожу́, о́жиш, док., кого, що. 1. розм., рідко. Те саме, що укла́сти¹ 1–3. Витягнув Георгій з-під постелі скриньку, а в ній чорний, старий кружок, витер його рукавом і вложив на грамофон (Мирослав Ірчан)... Словник української мови у 20 томах
  4. уложити — уложи́ти покласти, викласти, розкласти (ст): Згодом поділити індика, уложити на полумиску і полити маслом (Ліщинська) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. уложити — I (вложити), -ожу, -ожиш, док., перех. 1》 розм., рідко. Те саме, що укласти I 1-3). 2》 діал., заст. Скласти, укласти. || Вирішити. II див. вложити 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. уложити — уложи́ти у зе́млю кого. Позбавити життя кого-небудь; убити. — Коли б їхня (ворогів) сила — не одного б уложили за землю у землю (М. Стельмах). уложи́ти у ко́пи кого. Позбавити життя кого-небудь; убити. Фразеологічний словник української мови
  7. уложити — УЛОЖИ́ТИ¹ (ВЛОЖИ́ТИ), ожу́, о́жиш, док., перех. 1. розм., рідко. Те саме, що укла́сти¹ 1-3. Витягнув Георгій з-під постелі скриньку, а в ній чорний, старий кружок, витер його рукавом і вложив на грамофон (Ірчан, II, 1958, 131)... Словник української мови в 11 томах
  8. уложити — Уложи́ти, -жу, -жиш гл. 1) Вложить. Вложив Бог душу, як в грушу. Ном. № 2912. Тільки нашого, що в душу вложено. Ном. № 12122. см. укласти. 2) Надѣть. І жупана на тебе як слід не вложили. О. 1861. III. 17. Словник української мови Грінченка