уложити

Значення в інших словниках

1. уложити — уложи́ти 1 дієслово доконаного виду укласти уложи́ти 2 дієслово доконаного виду зробити внесок Орфографічний словник української мови
2. уложити — Уложи́ти, уклада́ти. 1. Укласти, упорядкувати. Нариси уложіть за порядком, як хочете, лише, щоб нариси “Смутно колишуться сосни“ і “Там звізди пробивалися“ не були поруч (Коб., Листи, 163, 576). 2. Спланувати, повести. Ох! То житє! То житє!... Українська літературна мова на Буковині
3. уложити — УЛОЖИ́ТИ¹ (ВЛОЖИ́ТИ), ожу́, о́жиш, док., кого, що. 1. розм., рідко. Те саме, що укла́сти¹ 1–3. Витягнув Георгій з-під постелі скриньку, а в ній чорний, старий кружок, витер його рукавом і вложив на грамофон (Мирослав Ірчан)... Словник української мови у 20 томах
4. уложити — I (вложити), -ожу, -ожиш, док., перех. 1》 розм., рідко. Те саме, що укласти I 1-3). 2》 діал., заст. Скласти, укласти. || Вирішити. II див. вложити 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
5. уложити — уложи́ти у зе́млю кого. Позбавити життя кого-небудь; убити. — Коли б їхня (ворогів) сила — не одного б уложили за землю у землю (М. Стельмах). уложи́ти у ко́пи кого. Позбавити життя кого-небудь; убити. Фразеологічний словник української мови
6. уложити — ВКЛАДА́ТИ (УКЛАДА́ТИ) (класти всередину чого-небудь, у що-небудь), ВСУВА́ТИ (УСУВА́ТИ), ВСО́ВУВАТИ (УСО́ВУВАТИ), ЗАСО́ВУВАТИ (ЗАСУВА́ТИ) (сунучи); ВПИХА́ТИ (УПИХА́ТИ), ЗАПИХА́ТИ, ВТИСКА́ТИ (УТИСКА́ТИ), ВТИ́СКУВАТИ (УТИ́СКУВАТИ), БГА́ТИ... Словник синонімів української мови
7. уложити — УЛОЖИ́ТИ¹ (ВЛОЖИ́ТИ), ожу́, о́жиш, док., перех. 1. розм., рідко. Те саме, що укла́сти¹ 1-3. Витягнув Георгій з-під постелі скриньку, а в ній чорний, старий кружок, витер його рукавом і вложив на грамофон (Ірчан, II, 1958, 131)... Словник української мови в 11 томах
8. уложити — Уложи́ти, -жу, -жиш гл. 1) Вложить. Вложив Бог душу, як в грушу. Ном. № 2912. Тільки нашого, що в душу вложено. Ном. № 12122. см. укласти. 2) Надѣть. І жупана на тебе як слід не вложили. О. 1861. III. 17. Словник української мови Грінченка