умерлий

ПОКІ́ЙНИК (чоловік, який помер), ПОКІ́ЙНИЙ, НЕБІ́ЖЧИК, МЕ́РТВИЙ, ПОМЕ́РЛИЙ, УМЕ́РЛИЙ (ВМЕ́РЛИЙ), МЕ́РЛИЙ розм.; МРЕЦЬ, МЕРТВЯ́К, МЕРТВЕ́ЦЬ рідше, ТІ́ЛО, ПО́РОХ, ПРАХ заст., книжн. (останки померлої людини). Замість науки дяк заставляв Тараса носити воду, рубати дрова, топити піч, а то ще часто й густо посилав його читати псалтиря над покійниками (Панас Мирний); Треба було спалити солому, на якій лежав Ант, ставити на вогонь корчаги з м'ясом, готуватись до тризни по покійному (С. Скляренко); З боку сільського керівництва була спроба переконати Щусів, щоб вони не тримали небіжчика аж дев'ять днів, а поховали на другий, ну хай на третій день (П. Загребельний); Коли б мертвий чув, як вона баляси точить, то й той би розреготався, не то вже живий (Г. Квітка-Основ'яненко); Наділи шапки товариші. Зглянулись між собою. Кладуть померлого на лафет, прив'язують вірьовками (О. Довженко); Об умерлім добре говори, а ні, то мовчи (прислів'я); Заплакали, заголосили молодиці, мов мерлого з хати виносять (Г. Хоткевич); Єремія став блідий, потім став жовтий, неначе мрець (І. Нечуй-Левицький); — Заберіть мертвяка... — залепетав Азік нервово, розгублено. — Мертвяк в камері!.. (І. Багряний); Оболонками старими, Мов мертвець очима Зеленими, позирає (церква) (Т. Шевченко); — Хай тіло твоє лежатиме непохованим і вітер хай розвіє порох проклятого сина! (В. Підмогильний); І ворон мені викопе могилу, І вихор з плачем мій засипле прах (М. Вінграновський).

ПОКІ́ЙНИЦЯ, ПОКІ́ЙНА, НЕБІ́ЖЧИЦЯ, НЕБІ́ЖКА, МЕ́РТВА, ПОМЕ́РЛА, УМЕ́РЛА (ВМЕРЛА). В тій половині хати читали псалтир над покійницею, а тут човгав фуганком благочестивий чоловічок, майструючи труну (М. Стельмах); (Швець:) Коли ж я, як оглядівся, Та на дроги подивився, — На покійній невеличкі Ті, що шив я, черевички... Отаке! Уже й не хваста: Вмерла пані — та і баста! (Я. Щоголів); Хвору, власне, вже небіжчицю, негайно перевезли на операційний стіл (Ю. Смолич); — Випийте, свате, за душу небіжки... Хай буде царство небесне (М. Коцюбинський); Чіпка собі блудить, як бовдур, не знає, що й розпочати: чи Галю втішати, чи коло мертвої порядкувати? (Панас Мирний); За утвердженим в сивій давнині звичаєм тіло померлої треба було віддати вогню (Д. Міщенко). — Пор. покі́йник.