умерлий

як (мов, ні́би і т. ін.) ме́ртвому кади́ло, зі сл. допомага́ти, помага́ти і под. Уживається для вираження повного заперечення змісту слова; зовсім не (допомагати). Піп відправив кілька молебнів во здравіє болящого раба Божого Єфремія, але .. йому те допомогло як мертвому кадило... (В. Речмедін). як уме́рлому кади́ло. Так помагає як умерлому кадило (Укр.. присл..).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. умерлий — уме́рлий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. умерлий — УМЕ́РЛИЙ (ВМЕ́РЛИЙ), а, е. Дієпр. акт. до уме́рти. Близько ліжка своєї умерлої неньки І дівчатко, й хлоп'яточко, дітки маленькі, Усміхаючись, спали, в колисці удвох. Мати, чуючи смерть, їх укрила обох (Леся Українка); // у знач. ім. уме́рлий, лого... Словник української мови у 20 томах
  3. умерлий — уме́рлий → вмерлий Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. умерлий — (вмерлий), -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до умерти. || у знач. ім. умерлий, -лого, ч. Небіжчик, покійник. Ні живий ні вмерлий рідко — те саме, що Ні живий ні мертвий (див. живий). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. умерлий — ПОКІ́ЙНИК (чоловік, який помер), ПОКІ́ЙНИЙ, НЕБІ́ЖЧИК, МЕ́РТВИЙ, ПОМЕ́РЛИЙ, УМЕ́РЛИЙ (ВМЕ́РЛИЙ), МЕ́РЛИЙ розм.; МРЕЦЬ, МЕРТВЯ́К, МЕРТВЕ́ЦЬ рідше, ТІ́ЛО, ПО́РОХ, ПРАХ заст., книжн. (останки померлої людини). Словник синонімів української мови
  6. умерлий — Уме́рлий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. умерлий — УМЕ́РЛИЙ (ВМЕ́РЛИЙ), а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до уме́рти. Близько ліжка своєї умерлої неньки І дівчатко, й хлоп’яточко, дітки маленькі, Усміхаючись, спали, в колисці удвох. Мати, чуючи смерть, їх укрила обох (Л. Укр., IV, 1954, 265); // у знач. ім. Словник української мови в 11 томах
  8. умерлий — Умерлий, -а, -е Умершій. Поможе, як умерлому кадило. Ном. № 5668. Горить, як за умерлого душу. Ном. № 14046. Словник української мови Грінченка