урядовий

ДЕРЖА́ВНИЙ (підпорядкований або належний державі як апарату політичної влади), УРЯДО́ВИЙ, КОРО́ННИЙ заст.; КАЗЕ́ННИЙ, КАМЕРА́ЛЬНИЙ діал. (який належить державі). В князівстві Литовському всі землі були власністю державною (Леся Українка); В Чернігові є така урядова "Ученая Архивная Комиссия". Думаємо в її імені збирать.. етнографічні матеріали (М. Коцюбинський); — В Білорусії коронні жовніри бешкетують, утримання їм не виплачено (І. Ле); — Наказую.. за кожну заорану десятину, панську чи казенну, внести штраф по двадцять п'ять карбованців (М. Стельмах); Нагуєвицькі селяни возять з камерального лісу на дрогобицькі солеварні дрова за мізерну плату (П. Колесник).

ОФІЦІ́ЙНИЙ (який запроваджується, видається урядовою установою або службовою особою), ОФІЦІА́ЛЬНИЙ, УРЯДО́ВИЙ. Вона ридала від щастя, що Василь, навіть всупереч отій офіційній похоронній, лишився живий (Я. Баш); Рада.. виїхала до Парижа складати іспити з французької мови і літератури, аби мати офіціальний учительський диплом (Леся Українка); Урядових вказівок ще немає, а в моїх руках тільки твоя приватна телеграма (І. Ле).

ОФІЦІ́ЙНИЙ (витриманий відповідно до правил), ОФІЦІА́ЛЬНИЙ, УРЯДО́ВИЙ заст.; ФОРМА́ЛЬНИЙ (який ґрунтується на дотриманні формальностей). На офіційне звернення Цимбала молодший лейтенант попередливо відповів: — Будь ласка, будь ласка... (І. Багмут); В селі він зайшов зразу до сільради, з'ясував голові мету свого приїзду і, нарешті, показав офіціальне замовлення спілки (І. Микитенко); (Кай Летіцій (з урядовою повагою):) Слухай, жінко! Я ручуся тобі законом римським, що син твій знайдеться, як він живий (Леся Українка); — З переправи? — зустрів Самієв Хаєцького, не чекаючи формального рапорту (О. Гончар).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. урядовий — урядо́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. урядовий — (діяч) державний; (тон) службовий, офіційний. Словник синонімів Караванського
  3. урядовий — [ур'адовией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  4. урядовий — УРЯДО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до у́ряд 1. Коли уряд переїхав до Києва, я, що жив на той час у Москві, був введений до урядової комісії по реконструкції міста (О. Довженко); Вона радить нам бути обережними, оскільки урядовим колам наш візит не до смаку (Ю. Словник української мови у 20 томах
  5. урядовий — -а, -е. 1》 Прикм. до уряд I. Урядова криза. 2》 заст. Стос. до уряд III. 3》 заст. Офіційний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. урядовий — Урядо́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. урядовий — УРЯДО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до у́ряд 1. Коли уряд переїхав до Києва, я, що жив на той час у Москві, був введений до урядової комісії по реконструкції міста (Довж. Словник української мови в 11 томах
  8. урядовий — Урядовий, -а, -е Казенный, правительственный, оффиціальный. Словник української мови Грінченка