урядовий

(діяч) державний; (тон) службовий, офіційний.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. урядовий — урядо́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. урядовий — [ур'адовией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  3. урядовий — УРЯДО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до у́ряд 1. Коли уряд переїхав до Києва, я, що жив на той час у Москві, був введений до урядової комісії по реконструкції міста (О. Довженко); Вона радить нам бути обережними, оскільки урядовим колам наш візит не до смаку (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. урядовий — -а, -е. 1》 Прикм. до уряд I. Урядова криза. 2》 заст. Стос. до уряд III. 3》 заст. Офіційний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. урядовий — ДЕРЖА́ВНИЙ (підпорядкований або належний державі як апарату політичної влади), УРЯДО́ВИЙ, КОРО́ННИЙ заст.; КАЗЕ́ННИЙ, КАМЕРА́ЛЬНИЙ діал. (який належить державі). Словник синонімів української мови
  6. урядовий — Урядо́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. урядовий — УРЯДО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до у́ряд 1. Коли уряд переїхав до Києва, я, що жив на той час у Москві, був введений до урядової комісії по реконструкції міста (Довж. Словник української мови в 11 томах
  8. урядовий — Урядовий, -а, -е Казенный, правительственный, оффиціальный. Словник української мови Грінченка