урядовий

УРЯДО́ВИЙ, а, е.

1. Прикм. до у́ряд 1.

Коли уряд переїхав до Києва, я, що жив на той час у Москві, був введений до урядової комісії по реконструкції міста (О. Довженко);

Вона радить нам бути обережними, оскільки урядовим колам наш візит не до смаку (Ю. Бедзик);

В Балакірева дійсно під ногами мішок якоїсь землі, а на ньому фінська урядова печать (Б. Лепкий);

Генерал Петро Григоренко – кавалер багатьох урядових відзнак (з публіц. літ.);

– Урядових вказівок ще немає, а в моїх руках тільки твоя приватна телеграма (Іван Ле);

Можливо, на урядовому засіданні 20 липня Кабмін буде вже в новому складі (із журн.).

2. заст. Стос. до уря́д³.

– Трапився Каралаєв, заможний чоловік на доброму урядовому місці .. І я зломила своє серце.., вийшла за Каралаєва (І. Нечуй-Левицький);

Староста, крім того, був строгий в тім, що називав своєю урядовою службою (І. Франко);

Я пишу тепер щось небагато. Моя урядова праця забирає у мене весь час (М. Коцюбинський);

Особи урядові! .. Я прошу о святую справедливість! (Л. Костенко);

Коло корчми вирішувались різні урядові та судові справи (з наук.-попул. літ.).

3. заст. Офіційний.

Скоро ми ввійшли в обруб міста, жандарм відступив від мене і, відповідно до припису, йшов о крок за мною зі строго урядовим виглядом (І. Франко);

Добре, братику Семене, .. – сказав Кочубей, – як оддаси чолом ясновельможному панові гетьманові та старшині урядовій, та зараз приходь до мене (Д. Мордовець).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. урядовий — урядо́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. урядовий — (діяч) державний; (тон) службовий, офіційний. Словник синонімів Караванського
  3. урядовий — [ур'адовией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  4. урядовий — -а, -е. 1》 Прикм. до уряд I. Урядова криза. 2》 заст. Стос. до уряд III. 3》 заст. Офіційний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. урядовий — ДЕРЖА́ВНИЙ (підпорядкований або належний державі як апарату політичної влади), УРЯДО́ВИЙ, КОРО́ННИЙ заст.; КАЗЕ́ННИЙ, КАМЕРА́ЛЬНИЙ діал. (який належить державі). Словник синонімів української мови
  6. урядовий — Урядо́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. урядовий — УРЯДО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до у́ряд 1. Коли уряд переїхав до Києва, я, що жив на той час у Москві, був введений до урядової комісії по реконструкції міста (Довж. Словник української мови в 11 томах
  8. урядовий — Урядовий, -а, -е Казенный, правительственный, оффиціальный. Словник української мови Грінченка