1. Словник синонімів української мови

устеляти

УКРИВА́ТИ (ВКРИВА́ТИ) (про суцільну масу чого-небудь, рослинність тощо — заповнювати густо собою якусь поверхню, якийсь простір, предмет), ПОКРИВА́ТИ, КРИ́ТИ, ЗАСТИЛА́ТИ (ЗАСТЕЛЯ́ТИ), УСТЕЛЯ́ТИ (ВСТЕЛЯ́ТИ), УСТИЛА́ТИ (ВСТИЛА́ТИ), УСТЕ́ЛЮВАТИ (ВСТЕ́ЛЮВАТИ), УСІВА́ТИ (ВСІВА́ТИ), ЗАТЯГА́ТИ, ОБЛІ́ПЛЮВАТИ, ОБЛИПА́ТИ розм.; ОБСИПА́ТИ (ОСИПА́ТИ), ПРИТРУ́ШУВАТИ, ПРИПОРО́ШУВАТИ, ПРИПУ́ДРЮВАТИ, ОПУ́ШУВАТИ, ОДЯГА́ТИ розм. (лягати шаром, випадати на якусь поверхню); ПОЙМА́ТИ (покривати собою — про воду). — Док.: укри́ти (вкри́ти), покри́ти, застели́ти, устели́ти (встели́ти), усла́ти (всла́ти), усі́яти (всі́яти), засі́яти, затягну́ти, затягти, обліпи́ти, обли́пнути, обси́пати (оси́пати), притруси́ти, припороши́ти, припу́дрити, напу́дрити, опуши́ти, одягну́ти, одягти́, пойня́ти (вкрити тонким шаром). Блакитні широкі долини.. вкриті буйними травами, квітами, свічадами озер (І. Багряний); Настане літо; жовтий цвіт Укриє липу до вершини (Я. Щоголів); Всю долину покрив квіток весняних цілий ліс (Леся Українка); Пухкий сніговий килим застеляв обидва береги (Я. Качура); Сльози застелили очі (А. Головко); Холодна цвіль затягнула мармурові плити (В. Кучер); Зелені здорові абрикоси густо обліплювали гілки (І. Нечуй-Левицький); Білий цвіт вишні обсипає хату пелюстками (М. Стельмах); Сніг перестав іти, але за ніч притрусив дахи (С. Скляренко); Густий іній опушував дерева (В. Собко); Мхи одягали камінь зеленим шовком (М. Коцюбинський); Розлилася вода, пойняла береги (П. Грабовський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. устеляти — устеля́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. устеляти — Стелити, (землю) укривати; (столи) накривати; (під ноги) розстеляти. Словник синонімів Караванського
  3. устеляти — УСТЕЛЯ́ТИ (ВСТЕЛЯ́ТИ), я́ю, я́єш і рідко УСТЕ́ЛЮВАТИ (ВСТЕ́ЛЮВАТИ), юю, юєш, недок., УСТЕЛИ́ТИ (ВСТЕЛИ́ТИ), елю́, е́лиш, док., що. 1. Класти що-небудь на якусь поверхню, рівномірно вкривати її, посипати шаром чогось; стелити. Словник української мови у 20 томах
  4. устеляти — (встеляти), -яю, -яєш і рідко устелювати (встелювати), -юю, -юєш, недок., устелити (встелити), -елю, -елиш, док., перех. 1》 Класти що-небудь на якусь поверхню, рівномірно вкривати її, посипати шаром чогось; стелити. || Густо покривати собою якусь поверхню. 2》 рідко. Те саме, що розстеляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. устеляти — Устеля́ти, -ля́ю, -ля́єш; устели́ти, -телю́, -те́лиш, -те́лять; рідше устила́ти, -ла́ю, -ла́єш; усла́ти, устелю́, усте́леш, усте́лють Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. устеляти — УСТЕЛЯ́ТИ (ВСТЕЛЯ́ТИ), я́ю, я́єш і рідко УСТЕ́ЛЮВАТИ (ВСТЕ́ЛЮВАТИ), юю, юєш, недок., УСТЕЛИ́ТИ (ВСТЕЛИ́ТИ), елю́, е́лиш, док., перех. 1. Класти що-небудь на якусь поверхню, рівномірно вкривати її, посипати шаром чогось; стелити. Словник української мови в 11 томах
  7. устеляти — Устеляти, -ляю, -єш сов. в. устеляти, -лю, -леш, гл. Устилать, устлать, покрывать, покрыть. Ой ідуть дощі все тучнії, а землю прикропляють і травою устеляють. Грин. ІІІ. 637. Устілки устеляти у чоботи. Конст. у. Словник української мови Грінченка