1. Словник синонімів української мови

ухвала

УХВА́ЛА (прийнята голосуванням колективна думка), ПОСТАНО́ВА, РЕЗОЛЮ́ЦІЯ, РІ́ШЕННЯ, ПРИ́ГОВОР розм.; РІШЕ́НЕЦЬ заст.; ВО́ТУМ перев. із сл . довіри, довір'я, недовіри, недовір'я (ухвала парламенту щодо ставлення до уряду або окремих його членів); ПРИ́СУД (чиясь оцінка кого-, чого-небудь, чиєсь рішення, в тому числі й суду). Терешко розповів.. про ухвалу загальних зборів звернутись до сільської громади з заявою, щоб при розподілі землі та майна поміщицького врахували і їхні, наймитські, інтереси (А. Головко); З приводу інформації начштабу про становище в комуні написали коротеньку резолюцію (І. Микитенко); Рішення з'їзду; Мартин.. кладе перед очі Коропа приговор Стайківського сходу (Г. Косинка); Миттю витягли його на кін та й оголосили йому рішенець товариства (А. Кримський); Висловити вотум довір'я урядові країни; Шляхтич гаразд знав козачі звичаї і не чекав повторення присуду (І. Ле).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ухвала — (прийнята голосуванням колективна думка) рішення, постанова, резолюція, розпорядження (у формі закону, найчастіше урядове). Словник синонімів Полюги
  2. ухвала — ухва́ла іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. ухвала — Постанова, рішення, резолюція, (суду) вирок, присуд, кн. вердикт Словник синонімів Караванського
  4. ухвала — [ухвала] -лие, д. і м. -л'і Орфоепічний словник української мови
  5. ухвала — УХВА́ЛА, и, ж. Прийнята голосуванням колективна думка; // Рішення з'їзду, конференції, зборів, наради і т. ін., прийняте внаслідок обговорення яких-небудь питань; резолюція. – Краса не є метою артистичної творчості. Словник української мови у 20 томах
  6. ухвала — -и, ж. 1》 Рішення з'їзду, конференції, зборів, наради і т. ін., винесене внаслідок обговорення яких-небудь питань; резолюція. || Взагалі колективне рішення. 2》 Розпорядження органів державної влади; постанова. Ухвала господарчого суду. || рідко. Рішення якоїсь особи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. ухвала — Рішення, прийняте колегіальним державним органом, органом самоврядування або юридичною особою. Універсальний словник-енциклопедія
  8. ухвала — Ухва́ла, -ли; ухва́ли, ухва́л Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. ухвала — УХВА́ЛА, и, ж. Рішення з’їзду, конференції, зборів, наради і т. ін., прийняте внаслідок обговорення яких-небудь питань; резолюція. — Краса не є метою артистичної творчості. І не думайте, що се тільки тепер десь на якімсь конгресі запала така ухвала! (Фр. Словник української мови в 11 томах