ухати

БА́ХНУТИ розм. (про постріл, вибух, грім і т. ін. — видати сильний низький уривчастий звук; про вогнепальну зброю і т. ін. — утворити такий звук), ГА́ХНУТИ розм., БАБА́ХНУТИ підсил. розм.; БУХНУТИ розм., ГУ́ПНУТИ розм., ГУ́ХНУТИ розм. (глухо); ГРИ́МНУТИ, ГРЮ́КНУТИ, А́ХНУТИ розм., ГУ́КНУ́ТИ розм., ГУ́РКНУТИ розм., У́ХНУТИ розм., ГРЯ́КНУТИ розм., ГРИМОНУ́ТИ підсил. розм., ГРЮКОНУ́ТИ підсил. розм., ГУКОНУ́ТИ підсил. розм., ДВИ́ГНУТИ (ДВИ́НУТИ) розм. рідше, ДВИГОНУ́ТИ підсил. розм. (гулко); ТАРА́ХНУТИ (ТРА́ХНУТИ), ТОРО́ХНУТИ розм. (розкотисто). — Недок.: ба́хати, ба́хкати, га́хкати, баба́хати, баба́хкати, бу́хати, бу́хкати, бухкоті́ти підсил. гу́пати, гупоті́ти підсил. гу́хати, гу́хкати, гри́мати, грю́кати, а́хати, а́хкати, гу́кати, гу́ркати, у́хати, у́хкати, гря́кати, тара́хкати (тра́хкати), торо́хати, торо́хкати. Пляшка бахнула, як добра рушниця. Шампанське запінилося у високому келиху (В. Собко); Над нашою землянкою з сухим тріском розірвався шрапнельний снаряд, потім зовсім поруч гахнула міна (Н. Тихий); Раптом у сусідньому дворі з лунким виляском бабахнув міномет і вже не переставав стріляти до самого ранку (І. Багмут); Глухо бухнули гранати, Задрижали береги (П. Воронько); Здалеку заторохтіли гвинтівки й кулемет, гупнула важка гармата (Ю. Яновський); Гримнув вистріл і покотився стоногою луною по всіх верхах! (Г. Хоткевич); Ахнула ніч гранатним вибухом і знову зціпила свої чорні вуста (І. Цюпа); Вдарить вал і гукне, мов з гармати, Скрізь по березі гук залунає (Леся Українка); Три глухих вибухи один за одним ухнули під землею (О. Донченко); Як грюконе з шести гармат вибух (М. Старицький); Ось блиснула блискавиця, гуконула гаківниця, полетів татарський баша з коня сторчака бритою макотирею... (Панас Мирний); Гучно торохнули постріли, сповнюючи тривогою сонне дворище (Я. Качура). — Пор. 1. гримі́ти, 1. гуркота́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ухати — у́хати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. ухати — Бахкати, бахнути, баханути, побахкати, бухкати, бухнути, побухкати, бухати, бухнути, бухонути, вибухати, вибухнути, повибухати, гепати, гепнути, гепанути, зігепати, зігепнути, погепати, ґорґотіти, загорготіти, згорготіти, погорготіти, прогорготіти... Словник чужослів Павло Штепа
  3. ухати — ухаю, ухаєш і ухкати, ухкаю, ухкаєш, недок., ухнути, ухну, ухнеш, док. 1》 Вигукувати "ух". || Видавати глухий низький крик (про сича, сову). 2》 перен. Утворювати сильний і глухий звук. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ухати — У́ХАТИ, у́хаю, у́хаєш і У́ХКАТИ, у́хкаю, у́хкаєш, недок., У́ХНУТИ, у́хну, у́хнеш, док. 1. Вигукувати “ух”. “Ух, гарно! Ух, гарно!” – тільки ухає Христя, плещучи воду в розшарене личко (Панас Мирний); Я вхопила відро з водою та й линула їй [Палажці] .. Словник української мови у 20 томах
  5. ухати — У́ХАТИ, у́хаю, у́хаєш і У́ХКАТИ, у́хкаю, у́хкаєш, недок., У́ХНУТИ, у́хну, у́хнеш, док. 1. Вигукувати «ух». «Ух, гарно! Ух, гарно!» — тільки ухає Христя, плещучи воду в розшарене личко (Мирний, III, 1954, 349)... Словник української мови в 11 томах
  6. ухати — Ухати, ухаю, -єш, одн. в. ухнути, -ну, -неш гл. Кричать, крикнуть: ухъ! Плачеш, плачеш, та й ухнеш. Ном. № 2397. Словник української мови Грінченка