1. Великий тлумачний словник сучасної мови

ухати

у́хати

ухаю, ухаєш і ухкати, ухкаю, ухкаєш, недок., ухнути, ухну, ухнеш, док.

1》 Вигукувати "ух".

|| Видавати глухий низький крик (про сича, сову).

2》 перен. Утворювати сильний і глухий звук.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ухати — у́хати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. ухати — Бахкати, бахнути, баханути, побахкати, бухкати, бухнути, побухкати, бухати, бухнути, бухонути, вибухати, вибухнути, повибухати, гепати, гепнути, гепанути, зігепати, зігепнути, погепати, ґорґотіти, загорготіти, згорготіти, погорготіти, прогорготіти... Словник чужослів Павло Штепа
  3. ухати — У́ХАТИ, у́хаю, у́хаєш і У́ХКАТИ, у́хкаю, у́хкаєш, недок., У́ХНУТИ, у́хну, у́хнеш, док. 1. Вигукувати “ух”. “Ух, гарно! Ух, гарно!” – тільки ухає Христя, плещучи воду в розшарене личко (Панас Мирний); Я вхопила відро з водою та й линула їй [Палажці] .. Словник української мови у 20 томах
  4. ухати — БА́ХНУТИ розм. (про постріл, вибух, грім і т. ін. — видати сильний низький уривчастий звук; про вогнепальну зброю і т. ін. — утворити такий звук), ГА́ХНУТИ розм., БАБА́ХНУТИ підсил. розм.; БУХНУТИ розм., ГУ́ПНУТИ розм., ГУ́ХНУТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. ухати — У́ХАТИ, у́хаю, у́хаєш і У́ХКАТИ, у́хкаю, у́хкаєш, недок., У́ХНУТИ, у́хну, у́хнеш, док. 1. Вигукувати «ух». «Ух, гарно! Ух, гарно!» — тільки ухає Христя, плещучи воду в розшарене личко (Мирний, III, 1954, 349)... Словник української мови в 11 томах
  6. ухати — Ухати, ухаю, -єш, одн. в. ухнути, -ну, -неш гл. Кричать, крикнуть: ухъ! Плачеш, плачеш, та й ухнеш. Ном. № 2397. Словник української мови Грінченка