уціліти
ЗБЕРЕГТИ́СЯ (залишитися наявним, цілим, не пропадати, не зникати), УЦІЛІ́ТИ (ВЦІЛІ́ТИ). — Недок.: зберіга́тися. Жив (Павло) майже в центрі містечка, недалеко від древнього валу, що зберігся тут з часів гетьмана Хмельницького (Д. Бедзик); Приміщення школи уціліло, тож у вересні й розпочалося навчання (П. Автомонов).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- уціліти — уцілі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- уціліти — Заховуватися, заховатися, позаховуватися, переховуватися, переховатися, попереховуватися Словник чужослів Павло Штепа
- уціліти — УЦІЛІ́ТИ (ВЦІЛІ́ТИ), і́ю, і́єш, док. Залишитися цілим, неушкодженим, зберегтися від руйнування, загибелі і т. ін. Листя майже осипалося з нього [винограду], але те, що вціліло, було таким яскраво-багряним, наче живила його земля не вологою... Словник української мови у 20 томах
- уціліти — (вціліти), -ію, -ієш, док. Залишитися цілим, неушкодженим, зберегтися від руйнування, загибелі і т. ін. || Не загубитися, не пропасти. || Залишитися живим, не загинути. Дивом уціліти — див. диво. Великий тлумачний словник сучасної мови
- уціліти — УЦІЛІ́ТИ (ВЦІЛІ́ТИ), і́ю, і́єш, док. Залишитися цілим, неушкодженим, зберегтися від руйнування, загибелі і т. ін. Листя майже осипалося з нього [винограду], але те, що вціліло, було таким яскраво-багряним, наче живила його земля не вологою... Словник української мови в 11 томах