фонтанувати

ВИРИВА́ТИСЯ (прориваючись, виходити назовні, раптово з'являтися де-небудь), ДОБУВА́ТИСЯ, ЖБУ́ХАТИ розм.; БИ́ТИ, БИ́ТИСЯ, ФОНТАНУВА́ТИ, УДАРЯ́ТИ (ВДАРЯ́ТИ) (про воду, нафту, газ і т. ін.); БУ́ХАТИ (вириватися густою масою). — Док.: ви́рватися, добу́тися, жбу́хнути, уда́рити (вда́рити). Червоне полум'я виривалось із чорних челюстей (М. Коцюбинський); З кратера вирвалися гази; На вершку був отвір, крізь який клубами добувається дим (Юліан Опільський); Тут огонь жбухає, як із пекла (І. Франко); Коли він прибіг, захеканий, до свердловини, побачив, що з товстої труби могутнім чорним струмом б'є нафта (І. Цюпа); Б'ється глибоке джерельце — чисте, як материні сльози (І. Муратов); Неподалік Ужгорода просто з-під землі фонтанує гаряча мінеральна вода (з газети); Буха од коней пара, біжать кудись люди, а мороз креше (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фонтанувати — фонтанува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. фонтанувати — див. лити Словник синонімів Вусика
  3. фонтанувати — ФОНТАНУВА́ТИ, у́є, недок. 1. Викидатися, підніматися на поверхню сильним струменем, фонтаном (про нафту, газ, воду і т. ін.). Маорі поробили перед своїми будиночками різної форми ями, де фонтанує або набирається тепла вода (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. фонтанувати — -ує, недок. 1》 Викидатися, підніматися на поверхню сильним струменем, фонтаном (про нафту, газ, воду і т. ін.). 2》 Викидати на поверхню сильний струмінь, фонтан (нафти, газу, води і т. ін. – про свердловину або природну тріщину в землі). || Викидати струмінь води під тиском (про китів). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. фонтанувати — ФОНТАНУВА́ТИ, у́є, недок. 1. Викидатися, підніматися на поверхню сильним струменем, фонтаном (про нафту, газ, воду і т. ін.). Маорі поробили перед своїми будиночками різної форми ями, де фонтанує або набирається тепла вода (Знання.. Словник української мови в 11 томах