1. Словник синонімів української мови

фонтан

ФОНТА́Н (струмінь води, що б'є під тиском; споруда для викидання струменя води), ВОДОГРА́Й поет., ВОДОТРИ́СК рідше, ФОНТА́НА діал., заст. Біля занедбаного, без води, фонтана дітвора голубів годує (О. Гончар); Кругом сади. На їхні пишні шати спадає водограїв срібна мла (М. Драй-Хмара); На невеличкім сквері в тіні дерев, довколо плюскотячого водотриску, бавилася купа дітей під оком няньок (І. Франко); Кров не бухка, як фонтана, значить не з легких (легень) (І. Франко).

ФОНТА́Н (якої-небудь рідини, речовини тощо), ГЕ́ЙЗЕР. Прошитий вогнем фонтан чорної землі злетів у небо (Л. Первомайський); Нафтовий фонтан; Море глухо стогнало від вибухів, за кормою високо здіймалися молочно-білі гейзери (Д. Ткач).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Фонтан — Фонта́н іменник чоловічого роду місцевість Орфографічний словник української мови
  2. фонтан — див. ВОДОГРАЙ; (слів) П. злива, п! ФІЛІППІКА; (вогню) див. ЯЗИКИ. Словник синонімів Караванського
  3. фонтан — Водограй Словник чужослів Павло Штепа
  4. фонтан — ФОНТА́Н, а, ч. 1. Струмінь води, який б'є вгору або витікає під тиском, а також спеціальний прилад, що забезпечує викидання води, і споруда, що його обрамляє; водограй. Словник української мови у 20 томах
  5. фонтан — присудк. сл. Дуже добре. Все фонтан! Так тримати! Словник сучасного українського сленгу
  6. фонтан — -а, ч. 1》 Струмінь води, який б'є вгору або витікає під тиском, а також спеціальний прилад, що забезпечує викидання води, і споруда, що його обрамляє. || чого, який. Про масу чого-небудь, що з силою піднімається вгору. Бити фонтаном. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. фонтан — би́ти ключе́м (джерело́м, фонта́ном і т. ін). 1. Виявлятися на всю силу, великою мірою. Дійсно був красень (опришок). Сила тремтючим потоком переливалася в жилах, била ключем (Г. Хоткевич); Музична стихія .. Фразеологічний словник української мови
  8. фонтан — ФОНТА́Н, а, ч. 1. Струмінь води, який б’є вгору або витікає під тиском, а також спеціальний прилад, що забезпечує викидання води, і споруда, що його обрамляє. Словник української мови в 11 томах
  9. фонтан — (італ. < лат. — джерело) Споруда із струмком води, що витікає під природним або штучним тиском. Краса струмів води, що підіймаються вгору або падають донизу звичайно збагачується пластичними формами, скульптурними композиціями... Архітектура і монументальне мистецтво